Тема конференції: Болонський процес після Бухарестського саміту міністрів європейських країн (26-27 квітня 2012 року). Домашнє завдання для України

Учасник конференції:      

     
Іван БАБИН, представник Групи супроводу Болонського процесу від України, Національний кореспондент із запровадження Рамки кваліфікацій вищої освіти ЄПВО (Рада Європи)
Олег СОСКІН, директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління

Стенограма конференції (версія для друку)

Всі повідомлення Останні повідомлення На головну сторінку
1/ 2/   (Всього: 17)
Запитання 1. Автор Евгений Грачук  
Как Вы думаете, сможет ли Украина выполнить резолюцию Бухарестского саммита? Не выкинут ли нас на следующем саммите в Армении в 2015 году из Болонского процесса?

Спасибо за ответ.
25.04.2012 13:37

Добрый день Евгений, наверное, Вы имеет в виду Коммюнике Бухарестского саммита, под которым поставили свои подписи 48 полноправных членов Болонского процесса. Хотим отметить, что 48 членом является Европейская Комиссия.

Поскольку Украина подписывалась под Коммюнике, она обязана выполнять все решения по внедрению положений Болонского процесса в систему высшего образования. За период с 2009 по 2012 гг. Украина очень много не сделала из того, что обязана была сделать.

Свидетельством этого является то, что в Отчете по внедрению положений Болонского процесса группы сопровождения Болонского процесса, Украина – полный аутсайдер. 47 из 47 стран, итоговая оценка Украины – 2,2 балла из 5 возможных. Даже такая страна, как Казахстан, которая присоединилась к Болонскому процессу только в 2010 году, имеет лучшие показатели, чем Украина. Это самая низкая оценка со времен присоединения нашей страны к процессу в 2005 году в Бергене. Предыдущие оценки Украины на саммите в Лондоне (2007 г.) – 3,8 и в Лувен-ля-Нёв (Бельгия, 2009 г.) – 3,6.

Поэтому усилия Украины на период до 2015 года нужно удвоить, утроить, а возможно и удесятерить. Придется сделать несделанное, которое предполагалось осуществить до Бухарестского саммита. А далее выполнять очень серьезные задания по внедрению стратегий Бухарестского коммюнике.

Понятно, что сейчас все направления по реализации положений Болонского процесса будут мониториться Болонским Секретариатом, Советом Европы и Европейской Комиссией. И тут мы согласны с Вами, что надо быть очень внимательными относительно продолжения нашего членства в Болонском процессе. За период до 2015 года Украина должна выполнить основные задания, которые поставлены перед ней.


28.04.2012 12:01
Запитання 2. Автор Виктор М.
Добрый день, интересно, был ли наш Табачник на этом саммите? Выступал ли он или просто слушал умных людей, понимая в какой мы ж...? Вспоминали ли там об Украине, и в каком ключе?
25.04.2012 15:08

Спасибо за вопрос. Приятно, что Вы обеспокоены проблемой интеграции украинского образования в Европейское пространство высшего образования.

На саммите присутствовали 48 членов Болонского процесса. 47 из них – министры европейских стран, которые ответственны за развитие высшего образования в каждой из стран участниц, и 48-ой – Европейская Комиссия.

Они и подписали Бухарестское коммюнике. Ознакомиться с ним Вы можете по ссылке: http://euroosvita.osp-ua.info/html/ch15/komunke.html

Нам трудно судить, в каком ключе вспоминали Украину, но то, что наша страна имеет очень плачевные результаты, о которых мы упомянули выше, это большой минус нашему университетскому образованию. И за всю историю существования Украины в Болонском процессе, можно сказать, что это полный провал по внедрению рамочных стандартов и рекомендаций Европейского пространства высшего образования.

У нас были все предпосылки для реализации своих обязательств, но Украина ими не воспользовалась. Будем надеяться, что будут сделаны соответствующие выводы, и нам удастся выйти из этой патовой ситуации (см. «Европейское пространство высшего образования в 2012: отчет о внедрении Болонского процесса» http://euroosvita.osp-ua.info/html/ch13/publikacii.html)

Иван Бабин, Олег Соскин


28.04.2012 12:17
Запитання 3. Автор Надія
Які, на Ваш погляд, слабкі сторони затвердженої Постановою КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1341 Національної рамки кваліфікацій? Проект був більш зрозумілим і чіткішим.
25.04.2012 20:31

Пані Надіє,

щиро дякуємо за запитання. Національна рамка кваліфікацій, яка затверджена Постановою Кабінету міністрів, не має нічого спільного із рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). До того ж у зазначеному документі взагалі не йде мова про кваліфікації вищої освіти.

Це шкідливий, незрозумілий документ, який жодною мірою не може бути прозорим і зрозумілим в ЄПВО. На саміті міністрів у Бухаресті Україна отримала найнижчий бал через відсутність національної рамки кваліфікацій, що відповідає рамці кваліфікацій ЄПВО.

Хоча на сайті МОН України наприкінці 2011 року анонсувалося, що створення національної рамки кваліфікацій це одна із 10 найважливіших подій Міністерства у 2011 році. Але нашу так звану національну рамку кваліфікацій Болонський Секретаріат у своєму звіті (стор. 47, http://euroosvita.osp-ua.info/html/ch13/publikacii.html) оцінив в 0 балів. От вам і досягнення! Тому недоцільно говорити про якісь слабкі або сильні сторони цього документу, оскільки документ, який вимагається від України Болонським процесом, просто відсутній.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 12:30
Запитання 4. Автор Марія Зінчук, Волинь  
Чи не могли б Ви докладніше розповісти про трициклову модель навчання? Які переваги від її запровадження? Однак, якщо є переваги, то є і недоліки. Чи не так?

Вдячна за відповідь.
26.04.2012 12:23

Пані Маріє, дякуємо за запитання.

На саміті у Бергені (Норвегія) у 2005 році міністри домовилися про запровадження трициклової системи навчання, яка передбачає запровадження:
на першому циклі – структурованих бакалаврських програм навчання;
на другому – структурованих магістерських програм навчання;
на третьому – структурованих докторських програм навчання.

Відповідно, реалізація кожної з програм передбачає присудження кваліфікацій бакалавра, магістра та доктора філософії.

Як правило, в ЄПВО трициклову систему підготовки можуть здійснювати тільки університети. Всі інші вищі навчальні заклади присуджують ступінь бакалавра або магістра.

Тільки Україна та ще кілька країн ЄПВО не мають запроваджених до кінця програм такого типу. Особливо це стосується третього циклу, де в принципі Україною нічого ще не зроблено. Хоча в Україні є необхідність у запровадженні такого підходу до навчання. В нашій країні середній вік доктора, професора становить 70-72 р., натомість як у провідних європейських та світових університетах – 37-40 р.

Україна підписала зобов’язання щодо запровадження трициклової системи навчання, але до тепер жодних політичних рішень стосовно цієї проблеми не прийнято. І тут ми знову йдемо власним „українським шляхом”, який є непрозорим і незрозумілим, а кваліфікації третього циклу вищої освіти не визнаються ні в ЄПВО, ні в інших регіонах світу. Тому Україна як член європейського освітнього співтовариства терміново має прийняти це рішення.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 12:46
Запитання 5. Автор Виктория
Почему в Украине до сих пор не внедрены структурированные докторские программы?Украина взяла на себя обязательства еще в 2005 году. По сей день ничего не происходит...
27.04.2012 10:01

Добрый день Виктория, как мы отмечали выше, в Украине не принято политического решения относительно третьего цикла, который является характерным для мирового образовательного пространства, не создана национальная рамка квалификаций высшего образования, которая соответствует рамке квалификаций высшего образования ЕПВО. К сожалению, у нас остались программы подготовки аспирантов и докторантов, которые носят скорее формальный характер. Необходимы структурированные программы, которые включают в себя независимые научные исследования и осуществляют подготовку специалиста, который мог бы работать в современном информационном обществе (коммуникативные, языковые, информационные навыки и т.д.).

Украине, как участнице Болонского процесса, этот вопрос нужно срочно решить в период до 2015 года.

Иван Бабин, Олег Соскин


28.04.2012 13:00
Запитання 6. Автор Валерия
Почему в украинских вузах после бакалаврата нельзя выбирать магистратуру по другому напралению, как это происходит во всем мире? В Украине это возможно пока только в Киево -Могилянской Академии!
27.04.2012 10:07

Уважаемая Валерия, так происходит потому, что украинские университеты пользуются устарелым Положением об организации учебного процесса в высших учебных заведениях І-ІV уровня аккредитации (1993 г.). В Украине не создано нового закона о высшем образовании, и отсутствует современная структура высшего образования «бакалаврат-магистратура-докторантура» (Национальная рамка квалификаций), как это имеет место в Европейском пространстве высшего образования и других регионах мира.

Украина, как участница Болонского процесса, должна обязательно приложить все усилия, чтобы студенты, которые окончили бакалаврат, могли на свое усмотрение обучатся на магистерских программах, которые им интересны. Надеемся, что в ближайшее время так и произойдет.

Иван Бабин, Олег Соскин


28.04.2012 13:07
Запитання 7. Автор Харків, ХНАДУ, Віктор  
Доброго дня!
Чи існує для України, як Європейської держави, рекомендована спеціалістами кількість ВНЗ та студентів що там навчаються?
27.04.2012 11:16

Доброго дня пане Вікторе.

Сьогодні для України немає рекомендованої експертами Європейського простору вищої освіти кількості ВНЗ та студентів, що там навчаються. Нині в нас нараховується близько 350 закладів III-IV рівня акредитації, а враховуючи заклади I-II рівня – 850. Багато це чи мало? Ми не можемо сказати. Час розставить все на свої місця. Але, мабуть, практика об’єднання вищих навчальних закладів, яка існує зараз, є хибною. За відсутності основного нормативно-правового забезпечення, сучасного положення про організацію навчального процесу, закону про вищу освіту, національної рамки кваліфікацій, системи забезпечення внутрішньої і зовнішньої якості вищої освіти, такі процеси проводити не можна. Зрозуміло, що в Україні також відсутня сучасна класифікація ВНЗ та критерії і показники, які б визначали приналежність ВНЗ до університету, академії, інституту, коледжу тощо. Тому у найближчі 4-5 років варто створити сучасну нормативно-правову базу, а далі за потреби проводити відповідні об’єднання вищих навчальних закладів або створювати інші освітні структури.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 13:27
Запитання 8. Автор Марія Іванівна, Вінниця
Доброго дня шановні панове,

я лише "початківець" у Болонському процесі. Тож буду дуже вдячна, якщо Ви розповісте більше про національну рамку кваліфікацій та рамку кваліфікацій ЄПВО. Їх сутність, як вони взаємопов'язані тощо.

Вдячна за відповідь. Бажаю вам всього найкращого!
28.04.2012 09:43

Поряд із Європейською системою трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС), Додатком до Диплома Національна рамка кваліфікацій є основним інструментом прозорості і визнання кваліфікації вищої освіти в європейському і світовому освітньому просторі.

Національна рамка кваліфікацій – це інструмент для класифікації кваліфікацій відповідно до сукупності критеріїв для конкретних рівнів успішно виконаного навчання, який спрямований на інтеграцію та координацію національних підсистем кваліфікацій та покращання прозорості, право доступу, розвиток і якість кваліфікацій щодо ринку праці та громадянського суспільства. Це єдиний опис, на національному рівні або рівні системи освіти, який є міжнародним для розуміння. Рамка описує всі кваліфікації, що присуджуються в даній системі і співвідносить їх один з одним на узгодженої основі.


На жаль, робота в цьому напрямі Міносвіти України повністю провалена. На саміті міністрів у Бухаресті Україна отримала 0 балів (з 5 можливих) через відсутність національної рамки кваліфікацій, що відповідає рамці кваліфікацій ЄПВО. Див. стор. 47, «Европейское пространство высшего образования в 2012: отчет о внедрении Болонского процесса», http://euroosvita.osp-ua.info/html/ch13/publikacii.html

Як ми вже зазначали вище, це повний провал. Сподіваємося, що до 2015 року такий інструмент в Україні буде створено.

Рамка кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (РК ЄПВО) передбачає підготовку фахівців за трьома циклами: бакалаврат, магістратура і докторантура. Такі кваліфікації (спеціаліст, кандидат наук і доктор наук), що існують в системі вищої освіти України, не притаманні європейському та світовому освітньому простору, вони є анахронізмами і рудиментами.

Зрозуміло, що Національна рамка кваліфікацій вищої освіти повинна відповідати РК ЄПВО. А для системи вищої освіти мають бути характерні такі кваліфікації вищої освіти, що притаманні ЄПВО, як бакалавр, магістр, доктор філософії.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 13:53
Запитання 9. Автор Михайло Леонідович, Полтавський університет економіки і торгівлі  
Що потрібно, аби об’єднати українські вищі навчальні заклади І-IV рівнів акредитації? Як це робили в Європі?

Дякую за відповідь.
28.04.2012 09:45

Пане Михайле, вдячні за запитання. Як Ви могли бачити, в одній із попередніх відповідей ми вже частково торкалися цієї проблеми (відповідь на запитання №7).

Що ж до європейської практики об’єднання вищих навчальних закладів, то вона має місце (хоча і дуже рідко). Як правило, такі об’єднання ВНЗ проводяться на добровільних засадах і потребують 4-5 років системної підготовки. Прикладом може бути створення Страсбурзького університету на базі 3-х ВНЗ.

Цей процес не передбачає моментального об’єднання, як це робиться іноді МОН України. Враховуючи, що в нашій державі відсутні детальні, чіткі системні критерії та показники об єднання ВНЗ, найближчі 4-5 років такі процеси для України є неможливими. Якщо ж вони здійснюються, то є спорадичними, несистемними, нерегульованими і непрогнозованими. Це може завдати значної шкоди змісту і якості підготовки фахівців з вищою освітою.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 14:03
Запитання 10. Автор викладачі мистецько-педагогічного факультету УДПУ
Доброго дня, шановні колеги! Вітаємо Вас на форумі! Будемо вдячні за інформоцію про досвід роботи щодо особливостей впровадження кредитно-трансферної системи на мистецьких факультетах інших ВНЗ
28.04.2012 11:44

Шановні колеги, щиро вдячні за запитання та цікавість до Інтернет-конференції. Оскільки наше сьогоднішнє спілкування стосується запровадження положень рамкових стандартів та рекомендацій Бухарестського саміту, то відповімо на нього так.

Кредитно-трансферна система не є вимогою Болонського процесу, це один з підходів до організації навчального процесу, який має місце в системі вищої освіти України і організовується на основі Тимчасового положення про запровадження кредитно-модульної системи. Детально ми обговорювали це під час попередньої Інтернет-конференції, див.: http://conference.osp-ua.info/index_arhiv_06-04-2012.php

Вимогою Болонськогоп процесу на противагу кредитно-модульній системі є запровадження Європейської системи трансферу та накопичення кредитів (ЄКТС). Читайте Довідник користувача ЄКТС: http://euroosvita.osp-ua.info/html/ch3/dovidnyk-ekts.html

Якщо у вас будуть ще запитання, будь ласка, звертайтеся до нас.

Іван Бабин, Олег Соскін


28.04.2012 14:17
1/ 2/   (Всього: 17)
  © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2018. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт
"Інтернет-конференція" є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
TyTa