uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

Тема конференції: Україна в Болонському процесі: недоліки та втрачені можливості. Що робити?

Учасник конференції:      

     
Іван БАБИН, представник Групи супроводу Болонського процесу від України, Національний кореспондент із запровадження Рамки кваліфікацій вищої освіти ЄПВО (Рада Європи)
Олег СОСКІН, директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління

Стенограма конференції (версія для друку)

Всі повідомлення Останні повідомлення На головну сторінку
1/ 23/   (Всього: 24)
Запитання 1. Автор Василь Гребінченко
Доброго дня панове! Що таке Болонський процес? Можу побитися об заклад, мало хто на пострадянському просторі може об’єктивно відповісти на це питання, оскільки вкрай важко розібратися в існуючому вирі інформації. То що ж таке Болонський процес і навіщо він потрібен Україні?

Дякую за відповідь
04.04.2012 12:11

Доброго дня, пане Василю!
Дякую за запитання.

Болонський процес було започатковано і підтримано у червні 1999 року у Болоньї на Конференції чотирьох європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту у Франції, Німеччині, Італії та Сполученому Королівстві.

Отже, розвиток вищої освіти сучасної Європи та інших регіонів світу значною мірою обумовлений Болонським процесом. Його мета і результат - створення до 2010 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення впродовж десятиріччя – до 2020 року.

ЄПВО це добровільне об’єднання 47 європейських країн, що реалізують положення Болонської декларації (1999), наступних Празького (2001), Берлінського (2003), Бергенського (2005), Лондонського (2009) Комюніке міністрів європейських країн, що відповідають за розвиток вищої освіти. Міністри цих країн також підписали Комюніке в Лувен / Льовен-ля-Ньов (Бельгія) та Будапештсько-Віденське Комюніке про запуск ЄВПО і подальший його розвиток до 2020 року. Повноправним урядовим учасником всіх цих заходів є держава Україна. Тому варто і корисно виконувати зобов’язання щодо реформування і трансформації системи вищої освіти України відповідно до вимог, рамкових стандартів та рекомендацій ЄПВО.

Отже ЄПВО є міждержавною структурою співробітництва, яка офіційно заснована на Конференції міністрів країн-учасниць Болонського процесу, що відбулася в Будапешті і Відні у березні 2010 року.

Цілі:
Метою ЄПВО є розвиток вищої освіти, який полягає в наступному:
- Ґрунтується на академічній свободі, інституційній автономії та участі студентів і викладачів в управлінні вищою освітою;
- Сприяє якості, економічній привабливості та соціальній згуртованості;
- Заохочує студентів і викладачів вільно переміщатися (бути мобільними);
- Розвивається соціальний вимір вищої освіти;
- Сприяє працевлаштуванню випускників і навчанню впродовж життя;
- Вбачає в студентах і співробітників активних членів академічної спільноти;
- Є відкритим і співпрацює з вищою освітою в інших частинах світу.

ЄПВО координує структурні реформи між урядами, а саме:
- Запровадження системи зрозумілих і порівнянних ступенів (трициклова система бакалавра, магістра та доктора філософії (PhD));
- Забезпечення прозорості щодо змісту навчання за допомогою кредитів Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС) і Додатка до диплома;
- Визнання кваліфікацій (ступенів і періодів навчання);
- Створення загального європейського розуміння забезпечення якості;
- Запровадження Рамки кваліфікацій вищої освіти ЄПВО.

Законодавчі зміни вводяться урядами у світлі домовленостей, досягнутих в рамках ЄПВО. Ступінь запровадження і, таким чином, пільги для студентів, співробітників та установ є різними в кожній окремо взятій країні-учасниці Болонського процесу.

Варто зазначити, що Болонський процес не передбачає уніфікації систем вищої освіти в країнах-учасницях, навпаки, в багатьох керівних документах ЄПВО зазначається, що необхідно зберігати національні традиції, спадщину і культуру системи вищої освіти держав учасниць, збереження традицій і унікальності підготовки в усіх європейських університетах, і навіть, в департаментах і на кафедрах.

Критерії членства:
Країни-учасниці Європейської культурної конвенції, мають право на членство в ЄПВО за умови, що вони в той же час заявляють про свою готовність продовжувати і реалізовувати цілі Болонського процесу в своїх системах вищої освіти. Їх заяви мають містити інформацію про те, як вони будуть запроваджувати положення і цілі декларації. Анкета, яка застосовувалася для претендентів у члени ЄВПО була переглянута Групою супроводу Болонського процесу (BFUG) в 2011 році, стосовно посилення вимоги, яка б сприяла демонстрації прихильності країн до цінностей, цілей і політики ЄПВО.

Важливо відзначити, що скептицизм, відмова, неприйняття ідеї євроінтеграції освіти, які сьогодні існують у суспільній свідомості, свідчать, перш за все, про незнання або викривлене розуміння положень Болонського процесу. Ілюзія повної самодостатності, можливо, якийсь період може слугувати ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти у ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу.

Як зазначають європейські експерти із реформування вищої освіти, взяті Україною зобов’язання як підписантом Болонського процесу не виконуються, а якщо виконуються то лише декларативно, несистемно, непрофесійно, спорадично, а іноді навіть безвідповідально. Це стосується майже всіх положень, що зазначені вище, і які повинні бути запроваджені в систему вищої освіти України.

В найближчій перспективі, запровадження цих положень в університетську освіту України повинне сприяти адекватному моніторингу якості вищої освіти, прозорості навчальних програм, визнанню кваліфікацій вищої освіти в ЄПВО і інших регіонах світу, прогнозованому сталому розвитку вищої освіти та її модернізації.

Тому на сучасному етапі розвитку ЄПВО в період до 2012 року важливим викликом для української університетської освіти є запровадження основних інструментів прозорості (ЄКТС, НРК, ДД), рамкових стандартів та рекомендацій ЄПВО.

З огляду на це, період 2009-2012 року (базовий) є надзвичайно важливим для системи вищої освіти України у визначенні ключових короткотермінових стратегій розвитку і узгодженні (гармонізації) національної нормативно-правої бази із рамковими стандартами і рекомендаціями ЄПВО. Період з 2012-2020 року повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку і удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському та світовому просторі.


06.04.2012 13:08
Запитання 2. Автор Вероника, Киев  
Добрый день. Скажите, пожалуйста, а зачем создавать единую модель высшего образования? Разве не лучше, когда все вузы и страны предлагают различные образовательные программы? Тогда есть выбор, разве не так?
04.04.2012 16:15

ЄПВО це добровільне об’єднання 47 європейських країн, що реалізують положення Болонської декларації (1999), наступних Празького (2001), Берлінського (2003), Бергенського (2005), Лондонського (2009) Комюніке міністрів європейських країн, що відповідають за розвиток вищої освіти. Міністри цих країн також підписали Комюніке в Лувен / Льовен-ля-Ньов (Бельгія) та Будапештсько-Віденське Комюніке про запуск ЄВПО і подальший його розвиток до 2020 року. Метою ЄПВО є розвиток вищої освіти, що ґрунтується на академічній свободі, інституційній автономії та участі студентів і викладачів в управлінні вищою освітою.

Отже, Болонський процес не передбачає уніфікації систем вищої освіти в країнах-учасницях і єдиної європейської моделі освіти, а навпаки, в багатьох керівних документах ЄПВО зазначається, що необхідно зберігати національні традиції, спадщину і культуру системи вищої освіти держав учасниць, збереження традицій і унікальності підготовки фахівців з вищою освітою в усіх європейських університетах, і навіть, в департаментах і на кафедрах.

Тому найбільш важливою рисою автономності європейського вищого навчального закладу, в тому числі і українського, повинно стати створення університетами власних програм підготовки фахівців з вищою освітою з метою подальшого присудження в університеті кваліфікацій вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії), видача власних дипломів, що підтверджують присудження цих кваліфікацій та додатків до диплома європейського зразка.


06.04.2012 13:16
Запитання 3. Автор Веселова Ирина, Винница  
Что такое модульный принцип преподавания и каковы его преимущества над классическим, к которому мы все привыкли?
05.04.2012 09:35

Іван Бабин: Шановна Ірино, Болонський процес не передбачає запровадження якихось європейських підходів в організації навчального процесу і модульний принцип викладання, або так звана кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу. І тільки один із підходів до організації навчального процесу. Це суто наша національна особливість організації навчального процесу в університетах, яка поки що ґрунтується на тимчасовому положенні МОНМС України (2004 р.). Взагалі вищі навчальні заклади України до сих пір повинні користуватися основним документом щодо організації навчального процесу у ВНЗ – це Положення про організацію навчального процесу (яке видано у 1993 р., і його сьогодні потрібно дотримуватися як основного документа, поки не створено чогось нового).

Болонський процес передбачає переведення національної оцінки у європейську за допомогою шкали Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС). Більш докладно з інформацією про ЄКТС Ви можете ознайомитися на нашому сайті www.euroosvita.osp-ua.info


06.04.2012 13:18
Запитання 4. Автор Борис
Перерахуйте, будь ласка, вищі навчальні заклади в Україні, які максимально ефективно впроваджуюють принципи Болонського процесу. Дякую за відповідь!
05.04.2012 09:53

Пане Борисе, до вищих навчальних закладів, які частково запровадили положення, вимоги, рамкові стандарти та рекомендації Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), зокрема можна віднести:
- НТУ „Харківський політехнічний інститут”;
- Національний університет „Львівська політехніка”;
- Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
- Національна академія управління (Київ).

Досвід цих ВНЗ варто вивчати і запроваджувати в університетську освіту України.

Ряд інших вищих навчальних закладів України також на стадії закінчення запровадження основних положень Болонського процесу.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:20
Запитання 5. Автор Ірина, Черкаси
Чи можуть сьогодні студенти, закінчивши ВНЗ в Україні, влаштуватися за спеціальністю в країнах ЄС?
05.04.2012 09:54

Теоретично можуть, але на відміну від випускників провідних європейських університетів визнання кваліфікації українських фахівців є надто тривалим (від півроку і більше), і дуже малий відсоток цих кваліфікацій визнається в ЄПВО. Тоді як для більшості європейських випускників цей процес відбувається майже автоматично, впродовж кількох днів.

Це спричинено тим, що наші університети є непрозорими у підготовці фахівців з вищою освітою і не запровадили таких основних інструментів прозорості ЄПВО як:
- Європейська система трансферу та накопичення кредитів;
- Додаток до Диплома європейського зразка;
- Національна рамка кваліфікацій;
- Система забезпечення якості, яка відповідає рамковим стандартам та рекомендаціям ЄПВО;
- Структуровані бакалаврські, магістерські та докторські університетські програми;
- Організація навчального процесу, яка ґрунтується на результатах навчання.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:22
Запитання 6. Автор Ірина, Київ
Вітаю!
Один з єлементів Болонської системи - 12-бальна система оцінювання знань. Я навчалася у педВУЗі, і нам розповідали, як правильно нею користуватися. А от вчителі трохи старшого покоління уперто трансформують її у звичну для них 5-бальну (тобто, наприклад, 10-11-12 - це 5). Це не правильно! Може потрібно проводити по школах просвітницьку роботу серед вчителів з цього приводу? Думаю, одніеї академічной години було б цілком достатньо.
05.04.2012 11:03

Доброго дня, пані Ірино, дякуємо за запитання. Варто зазначити, що 12-бальна система оцінювання не є вимогою і, як Ви кажете, елементом Болонського процесу. Болонський процес стосується тільки вищої освіти і передбачає застосування оцінок, що використовуються в наших університетах. Це 5-бальна система оцінювання, або ж деякі університети використовують 100-бальну систему. Хоча згідно з Положенням про організацію навчального процесу МОНМС України, в нашій країні повинна використовуватися 5-бальна система оцінювання. Відповідно до вимог Болонського процесу, ця оцінка повинна переводитися в 7-бальну європейську систему за шкалою Європейської системи трансферу та накопичення кредитів. Більше читайте на сайті www.euroosvita.osp-ua.info

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:24
Запитання 7. Автор Валентина, Львів
Чи не вважаєте ви, що усунення з віщої освіти такого поняття, як "спеціаліст" шкодить випускникам ВНЗ в плані пошуку роботи? Адже Бакалавр, - даруйте, освіта незакінчена, а Магістр - ступінь, більше спрямований на наукову діяльність
05.04.2012 11:07

Доброго дня, шановна пані Валентино, Болонський процес не заперечує так званої інтегрованої підготовки фахівців з вищою освітою, якою не передбачено присудження ступеня бакалавра, а в результаті навчання видається лише диплом магістра (або так званий професійний диплом). Тобто нашій країні при написанні рамки кваліфікації вищої освіти варто врахувати, що за деякими напрямками потрібно здійснювати підготовку фахівців таким чином, як Ви зазначаєте. Це напрямки, які пов’язані з екологією, безпекою людини, медициною, енергетикою, ветеринарією тощо. І, навіть, у нас в Україні були добрі традиції підготовки педагогічних працівників, яких варто готувати із застосуванням таких підходів. Вважаємо, що цю традицію потрібно зберегти як альтернативний підхід, що сприятиме розвитку економіки і суспільства в Україні.

Хоча за іншими напрямами необхідно готувати бакалаврів і магістрів як це здійснюється в університетах європейських країн, що є учасниками Болонського процесу.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:28
Запитання 8. Автор Олександр  
Які ще позитивні зміни чекають на українське студенство у разі повного впровадження у нашій країні положень і правил Болонського процесу?
05.04.2012 15:21

Шановний пане Олександре, запровадження у повному обсязі положень Болонського процесу в систему вищої освіти України, сприятиме:
- ліквідації бар’єрів для мобільності і студент зможе обирати будь-який європейський університет для отримання кваліфікації вищої освіти;
- підвищенню якості вищої освіти;
- покращенню соціального виміру та освітнього (навчального) середовища для студентів;
- визнанню кваліфікацій та періодів навчання в університеті в ЄПВО та інших регіонах світу;
- конкурентоздатності випускників вищих навчальних закладів України на світовому ринку праці та ринку освітніх послуг;
- відкритості та прозорості української університетської освіти.

Реалізація цих підходів значною мірою сприятиме покращенню авторитету вітчизняних університетів.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:35
Запитання 9. Автор Кулик Сергій  
Як можна обговорювати те, чого не існує, освіта в нас знищена, навчальні заклади перетворені на цеха по випуску споживача. Єдине, чому там добре навчають, це давати (а в перспективі брати) хабарі. Для зміни ситуації потрібна політична воля предствників влади, якої нема і не може бути в її теперішньому складі. Тому вирішення любого питання автоматично зводиться до зміни влади, все інше, то переливання з пустого в порожнє.
05.04.2012 23:19

Доброго дня Сергію! Оскільки, як Ви зазначаєте, політичні рішення приймаються в нашій державі повільно, то наші університети сьогодні повинні максимально взяти на себе відповідальність за подальший розвиток вищої освіти, на скільки вони це можуть робити. Нині варто зберегти національні підходи щодо змісту та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Та запровадити можливі європейські інструменти, враховуючи накази та листи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Створювати спільні програми підготовки з європейськими університетами, запроваджувати програми обміну студентами та спільні і подвійні дипломи, які будуть визнаватися в Європейському просторі вищої освіти.

Зрозуміло, якщо немає ініціативи від Міністерства освіти, вона повинна з’являтися та ініціюватися в університетах.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:49
Запитання 10. Автор Олександр
Теоретично Українькі ВНЗ з 2004 року працюють за кредитно-модульною системою, яка передбачає від 33 до 66 відсотків часу відводити на самостійну роботу студентів. А це потребує певного підходу до обрахунку навчального навантаження для кафедри. Проте МОНМС розрахунки годин робить за старою (радянькою) схемою. Як можливо ВНЗ працювати в нових реаліях, якщо міністерство живе старими?
06.04.2012 10:09

Пане Олександре, дякуємо за запитання і хочемо зазначити, що кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу, а лише одним з підходів до організації навчального процесу в університеті. Це, по-перше.

По-друге, вимогою Болонського процесу є запровадження Європейської системи трансферу та накопичення кредитів.

По-третє, щодо проблеми розрахунку годин, ми погоджуємося з Вами, що Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України (1993 р.) МОНМС зобов’язане терміново модернізувати з урахуванням реалій сьогодення. Це саме стосується і нормативно-правового забезпечення інших напрямків діяльності університетів. Це справа нашого профільного міністерства.

Іван Бабин, Олег Соскін


06.04.2012 13:55
1/ 23/   (Всього: 24)
  © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт
"Інтернет-конференція" є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
TyTa