uggs sko louis vuitton oslo nike sko polo ralph lauren dame louis vuitton norge oakley norge parajumpers norge oakley briller polo ralph lauren salg moncler jakke ray ban solbriller canada goose norge ray ban norge woolrich jakke parajumpers salg

Тема конференції: Як повернути вкрадений Лисичанський НПЗ
та захистити національні інтереси України?

Учасник конференції:      

     
Олександр Олексійович Галкін, генеральний директор ЗАТ "НВО Агрокомплекс", голова правління ВАТ "Укрпластик", відомий бізнесмен, кандидат технічних наук, Заслужений працівник промисловості України.


Стенограма конференції (версія для друку)

Всі повідомлення Останні повідомлення На головну сторінку
1/ 23/   (Всього: 24)
Запитання 1. Автор Василь Цвях  
Доброго дня пане Галкін!
У мене запитання наступного змісту: Чому до сих пір не має реальної зацікавленості українських владних структур збільшити кількість державних нафтопереробних заводів? Невже на нашого прем’єр-міністра так тиснуть російські олігархічні структури? Дякую.
11.05.2005 09:24

Доброго дня, пане Цвях,
Зрозуміло, що за 100 днів новий уряд не може вирішити проблеми, які створювалися протягом останнього десятиріччя. Причому, створювалися свідомо та за активної участі українських високопосадових лобістів російських інтересів.
У Києві вони говорили про необхідність диверсифікації поставок енергоресурсів, а тим часом у Москві узгоджували з російським нафтобізнесом плани штучного обмеження поставок нафти на українські НПЗ.
Хіба українській владі не було відомо, що до того ж Лисичанського НПЗ свідомо блокувалися поставки нафти, щоб, довівши його до кризи та назвавши вустами київських чиновників від приватизації “купою металобрухту”, забрати українське майно за безцінь? Було відомо!
Але якщо в такому розвитку подій була зацікавлена українська влада на чолі з президентом Кучмою, то під час приватизації Лисичанського НПЗ ніхто не зважав ні на закон, ні на національні інтереси. А посівши на українському нафтовому ринку монопольне становище, російські корпорації, по суті, оголосили війну українському уряду.
Для цінового тиску ось уже декілька років вони обирають або весну, або осінь, тобто коли посівна чи збирання врожаю. І в попередні роки їм це вдавалося. Сподіваюся, що з Юлією Тимошенко цей прийом не пройде, тому що вона не пов’язана із російськими нафтовими компаніями жодними корупційними схемами.
Стосовно будівництва нових НПЗ, то сьогодні, на мою думку, у сьогоднішній складний час нелогічно вкладати кілька мільярдів у новий НПЗ, коли існуючі нафтопереробні потужності не завантажені й на 50 відсотків.
Якою ж тоді була мета приватизаці? Тим більше, коли підприємство, вартістю 1,5 мільярда доларів віддавалося за копійки. Хотіли знайти ефективного власника? Схоже, що хотіли не дуже, коли погодилися, що ТНК поставлятиме на “ЛиНОС” 4 млн. тонн нафти, тоді як у кращі часи він переробляв майже 24 млн. тонн. До того ж, робота на рівні 4 млн. тонн просто неефективна для підприємства. Виходить, була зовсім інша мета. Але у такому випадку вона суперечить законодавству про приватизацію стратегічних підприємств.
Тож я підтримую позицію керівника “Нафтогазу України”, про те, що вкрадений пакет акцій ВАТ “ЛиНОС” потрібно повернути у державну власність, що дозволить зменшити російську монополію та дозволить ринковоми методами впливати на цінову ситуацію на ринку пального.
Для цього потрібно лише одне – Гепрокуратура має звернутися до суду з позовом стосовно дотримання закону під час приватизації.
Гадаю, що уряд знайде виважене рішення щодо повернення Лисичанського НПЗ державі, бо особисто у мене немає жодних сумнівів у тому, що 67,41% належних державі акцій Лисичанського НПЗ були незаконно привласнені російською компанією ТНК.
Ця моя впевненість базується на аналізі приватизаційної процедури на предмет дотримання законодавства.
Також дивіться, будь ласка, аналітичну довідку та матеріали попередньої конференцій. Дякую.


12.05.2005 14:18
Запитання 2. Автор Василь Фляк  
Чи не пов’язане недавнє зростання цін на пальне з тим, що власниками українського нафтопереробного гіганту - Лисичанського нафтопереробного комплексу (ВАТ “ЛиНОС” є
російська „Тюменська нафтова компанія”? Тому й ведуть себе так безпардонно.
11.05.2005 10:32

Саме так.
А про наслідки від монополізації ринку нафтопродуктів після приходу нової влади нарешті заговорили й урядовці. Візьміть хоча б вчорашню заяву Ю. Тимошенко: “Склалася цікава ситуація, коли на світових ринках ціна нафти становить 318 доларів за тонну, а Росія пропонує Україні купувати нафту по 340 доларів за тонну. Це відбувається через те, що за багато років в Україні створена монополія російської нафти”. Але ж ця ситуація виникла не зненацька! Про таку загрозу йде мова щонайменше протягом останніх 4 років – років, коли на українському ринку пального утверджувалися російські компанії.
Все це бачили усі, тільки, на жаль, не Антимонопольний комітет. Як, до речі, він „не бачив” порушень під час приватизації “ЛиНОСу”, хоча аналіз приватизаційних документів належить до його безпосередніх обов’язків.
Тож Тюменська нафтова компанія за цей час просто вже звикла до безпардонного поводження в Україні. Візьмемо хоча б плановий ремонт “ЛиНОСу”, котрий завжди припадає на період посівної. А цього разу ще й якась незрозуміла аварія заважає до кінця травня розпочати нафтопереробку.
Гадаю, що ці пояснення від лукавого, бо нині підприємство використовує лише одну з трьох ліній нафтопереробки, та й ту не на повну потужність, другу лінію - просто законсервовано, а третю, взагалі кажуть знищено. Може хтось заробив на металобрухті та на перепродажі унікального обладнання? Чи, може, причина ще й у такій обставині: наприклад, переробивши у червні, після збільшення експортного мита, 700 тисяч тонн нафти, ТНК отримає на 26 млн. доларів більше, ніж вона б отримала, якби цю нафту було б перероблено у травні.
То навіщо поспішати? Арифметика дуже проста. А що навіть у Лисичанську зникло пальне, то, наприклад, для професійних кіномеханіків у якихось там Каннах проблем із пальним не відчувається.


12.05.2005 14:33
Запитання 3. Автор Демин В.И.  
В 1998г. моим родителям, прож. в г.Киеве, пришло извещение ДТ "Разноэкспорт-траст" о приобретении согл. договору поручения на их имена по 422 акции АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез" и дальнейшими обещаниями о выплатах дивидендов..Больше не было никаких уведомлений. Очередная ли это афера трастов?.
11.05.2005 15:10

Шановний Демин В.И.
Трастові афери розпочалися із декрету Кучми та здійснювались трастовими компаніями, які відповідно до сценарію, швидко позникали з ринку. Можливо, саме на кошти здобуті під час трастових афер, і купувалася промислова власність?
Стосовно Лисичанського НПЗ, то ця афера відбувалася під контролем того ж Кучми, але вже за участю інших відомих виконавців – Юрія Бойко та Михайла Чечетова.
Під час приватизації та наступних маніпуляцій із акціями “ЛиНОСу” учасники сертифікатної приватизації просто не бралися до уваги.
Тож сьогодні за тим ВАТ, акції якого ви маєте, виробничого майна не числиться, а сама контора міститься у приміщенні колишнього дитсадка.
Стосовно ваших акцій складно сказати, чи вони ще „живі”, але спробуйте звернутися до реєстратора акцій. Але, як мені відомо, з подібною до вашої проблемою зіткнулися усі міноритарні акціонери „ЛиНОСу”, котрі придбали акції за приватизаційні сертифікати.


12.05.2005 14:48
Запитання 4. Автор Иван  
Уважаемый господин Галкин. Я понимаю, что вопрос приватизацией ОАТ "ЛиНОС" вызывает бурю разных толкований, но есть ли на сегодня решение суда, свидетельствующее о незаконности приватизации или о не соблюдении исполнения условий договора купли-продажи акций? Если нет, то почему же тогда идет массовый пиар и нет обращений в суд? И скажите, а Вы можете огласить реальные последствия репреватизации ОАО "ЛиНОС"? Эмоции - это конечно "хорошо" но Вы реально представляете себе, что может быть после реприватизации? Прошу Вас - искренне ответьте на мой вопрос, ибо признание договора недействительным повлечет за собой возврат сторонам всех тех материальных и нематериальных активов, которые были получены в следствии исполнения данного договора.
11.05.2005 16:43

Уважаемый Иван,

сегодня нет решения суда, подтверждающего законность приватизации «ЛиНОСа» (Лисичанського НПЗ).
Что касается решения суда о незаконности приватизации, то на протяжении 2000-2003 годов суды, руководствуясь резолюциями Кучмы, отказывали в судебном рассмотрении этого дела.
Однако в 2003 году Апеляционный суд Киева постановил, что отказывали в рассмотрении исков безосновательно и незаконно. Но, к сожалению, к тому времени имущественный комплекс Лисичанского НПЗ уже был выведен из открытого акционерного общества (ОАО). Так что обращения в суд были и, надеюсь, будут еще, поскольку мы всегда заявляли, что проблему незаконной приватизации «ЛиНОСа» нужно решать через суд. Но, очевидно, сегодня такой иск должны подавать правительство и Генпрокуратура. Юридических оснований для этого предостаточно.
В то же время важно отметить, что на момент приватизации действовал судебный запрет на отчуждение государственного пакета акций «ЛиНОСа», который был проигнорирован чиновниками Фонда госимущества.
Таким образом, эта приватизация изначально юридически была незаконной. Считаю, что за такие действия, повлекшие значительные убытки государства, должны отвечать и чиновники, и участники приватизации, которые пошли на умышленное нарушение судебного запрета. Об этой проблеме мы говорили и тогда, когда Кучма был у власти, говорим об этом и сегодня.
Что касается запугивания возможными последствиями «реприватизации», то я еще раз напомню, что когда господа из Фонда госимущества, руководители «ЛиНОСа» и их российские вдохновители обосновывали необходимость продажи стратегически важного предприятия-монополиста, то на рынке был специально создан топливный кризис, на заправках также стояли ужасные очереди, а сами заправки почти не работали. Читай стенограмму парламентского слушания, выступления Мороза, Кожушко в материалах предыдущей конференции.
Сегодня, когда новая власть заявила о необходимости возврата украденного, мы снова столкнулись с искусственным топливным кризисом, снова доходит до шантажа правительства, снова говорят о возможном блокировании поставок нефти. Только теперь Украина уже не имеет Лисичанского НПЗ.
Ситуация улучшилась? Нет! Катастрофически ухудшилась! Но если бы предприятие было государственным, то была бы возможность завести туда дополнительные объемы нефти. Поставленной в Украину по тем же мировым ценам, но без включения в калькуляцию российской экспортной пошлины. Но нынешним хозяевам «ЛиНОСа» это не нужно.
Поэтому, проблему можно поправить, вернув незаконно приватизированный Лисичанский НПЗ (контрольный пакет 67,41% акций) в собственность государства. При этом ситуация такова, не ТНК будет выставлять какие-то требования к правительству, а наоборот – правительство может выставить ТНК счет о компенсации ущерба, нанесенного Украине. Он может исчисляться несколькими миллиардами гривень. К примеру, в материалах предыдущей конференции смотри ссылку на решение Верховного Суда по неуплаченным многомиллионым суммам акцизов – судебные иски инициировало еще правительство Кинаха.
Так что в результате возврата Лисичанського НПЗ должником может быть и ТНК.


12.05.2005 15:06
Запитання 5. Автор Павло Диковицький  
За яку ціну було продано комплекс? Які прицьому були борги підприємства? Чи погашені всі боргові зобов"язання новими власниками? Чи здійснювалось переобладнання виробничих потужностей перед продажем? Якщо так, то яка його вартість? В разі заниження вартості продажу підприємства чи порушені карні справи проти винуватців? Хто підписував документи про відчудження? Наперед дякую.
11.05.2005 17:46

Шановний Павло Диковицький,

За 67,41% акцій ВАТ „ЛиНОС” ТНК-Україна у середині 2000 року мала сплатити 53,1 млн. грн., та взяла не себе деякі інвестиційні зобов’язання, які виконувала за рахунок формування „потрібної” ціни на нафтопродукти. Однак до переліку інвестиційних зобов’язань не було включено обов’язку покупця погасити борги перед кредиторами.
Зауважу, що за п’ять місяців до цього, у лютому 2000 року, російська Альфа-груп (на той час вже власник ТНК) пропонувала за Лисичанский НПЗ 320 млн. дол. США для погашення цією сумою всіх боргів заводу. Додам, що станом на березень 1997 року заявлені у справі про банкрутство борги „ЛиНОСу” становили близько одного мільярда гривень. Пізніше, у травні 2000 року Вищий господарський суд повідомив Фонд держмайна про наявність у „ЛиНОСу” боргу перед кредиторами на суму один мільярд гривень та заявив про необхідність врахування цієї суми під час продажу пакету акцій, як однієї з умов конкурсу.
Стосовно виробничих потужностей, то перед продажем на Лисичанському НПЗ у 1994-1997 роках було створено та задіяно нове виробництво поліпропілену, яке коштувало 181 млн. дол. США. Також було модернізовано обладнання на суму 162 млн. дол., яка, до речі, чомусь не була врахована у балансі підприємства.
Причому висновок міжнародної аудиторської компанії містить цікаве застереження – „цю суму керівництво заводу розглядає як незначну”. Тож тут ще раз нагадаємо, що сам НПЗ продали за 10 млн. дол. Для порівняння, зазначу, що зараз російська компанія „ЮКОС”, котра перебуває у дуже складній ситуації, продає 53,7% пакету акцій нафтопереробної компанії „Mazeikiu nafta” (Литва) і планує отримати за нього близько 900 млн. дол. Загалом вартість, на даний час схожого за потужністю до „ЛиНОСу”, литовського концерну оцінюється у 2 млрд. дол., але через судові проблеми „ЮКОС” готовий зменшити ціну на 100-200 млн. дол.
Тому у мене немає жодних сумнівів, що під час продажу вартість „ЛиНОСу” було занижено у сотню разів, бо напередодні приватизації його цілком офіційно оцінювали щонайменше в 1,3 млрд. дол. Стосовно осіб, які своїми діями завдали великої шкоди державі, то ,наскільки мені відомо, кримінальні справи поки що не порушені. Документи з „приватизації” підписували тодішній голова Фонду держмайна Михайло Чечетов та керівник ТНК-Україна Креденцер О.Г. Підприємство до приватизації готував його директор Ю.Бойко.
Спасибі за змістовне питання. Дивіться також матеріали попередньої конференції.


12.05.2005 15:37
Запитання 6. Автор Максим  
Шановний пане Галкін, скажіть, будь ласка, доплата за придбаний за заниженою ціною НПЗ означає його повернення? Адже саме про такий механізм перегляду результатів приватизаційного конкурсу нині говорить Кабмін. Який варіант з ЛИНОСОМ, на Ваш погляд, найбільше відповідає інтересам України? І чи відповідає він Вашим особистим інтересам?
З повагою
Максим
11.05.2005 19:33

Шановний пане Максиме,

На мій погляд, питання доплати досить проблематичне, оскільки загрожує великою кількістю судових справ. Давайте подивимося на побутовому рівні: ви щось купили, а невдовзі продавець пропонує вам доплатити. Навряд чи, ви з цим погодитеся. Утім, подивимось сам закон, після його прийняття.
Але, на мій погляд, проблему підприємств, приватизація яких викликає сумнів, потрібно вирішувати через суд. Зокрема, Генпрокуратура може і зобов’язана у випадку порушень законодавства звертатися до суду з вимогою повернути підприємство та компенсувати завдані державі збитки. Приклад Лисичанського НПЗ свідчить про те, що його приватизація супроводжувалась кричущими порушеннями чинного законодавства, цілком достатніми для відновлення порушених прав держави. В аналітичній записці ми навели 16 юридичних підстав, які дозволяють ставити у суді питання про повернення державі вкраденого пакету акцій „ЛиНОСу” та про відшкодування мільярдних збитків за рахунок псевдоінвестора. Таке рішення цілком відповідає і моїм особистим інтересам. Сподіваюсь і Вашим. До речі, як свідчить наше Інтернет-опитування, за повернення „ЛиНОСу” у власність держави виступає 56% респондентів, за продаж іншим власникам на відкритому тендері за реальною ціною 1 млрд. дол. – 26%, і тільки 14% погоджуються залишити все як є.


12.05.2005 15:50
Запитання 7. Автор Надя Амон  
Хто Ви, пане Галкін? Яка політична сила Вас підтримує? Чиї капітали стоять за Вами? Ви що, нікого не боїтеся?
11.05.2005 19:44

Інформація про мене міститься на головній сторінці цієї Інтернет-конференції.
Стосовно політичної сили, то, гадаю, сьогодні мене підтримує переважна більшість водіїв, яким доводилося заправлятися бензином ТНК. Дивіться цікаву дискусію під назвою «Читатели пишут. Хорошая акция: «Украина без ТНК» за адресою www.obozrevatel.com/news_print/2005/5/6/11401.html
Чи я нікого не боюся? А чи боялись люди на Майдані?


12.05.2005 15:59
Запитання 8. Автор Borys  
Доброго дня Шановне Панство,

скажіть будь-ласка де я можу отримати наступну інформацію або до кого можна звернутися по наведенному нижче питанню.
Справа в тому , що я в липні місяці 1994 року доручив Товариству з додатковою відповідальністю "Олбі-Довіра"
переказати належну мені суму МАЙНОВОГО СЕРТИФІКАТУ в розмірі 1050000 карбованців(станом на 1994р.).
Потім у січні 2003 року я отримав сертифікат іменних акцій ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", що засвідчуе мое право
властності на 422 акції.
Номін. вартість акцій в сертифікаті визначена в розмірі 0.01грн. за акцію станом на січень 2003р.
Тож у мене виникають наступні питання:
1.Яким чином визначався пакет акцій, яким я володію?
2.Яким чином трансфомувалися кошти майнового сертифікату в карбованцях станом на 1994р. у кошти в гривні станом на
2003р. ?
3.Номінальна вартість акцій станом на 2005р. ?
4.Дивіденти за 10 років?
5.Представництво ВАТ "ЛиНОС" в Киеві чи інших компетентних осіб, до яких можна звернуся з приводу роз’яснення
окремих моментів.

Дякую.
12.05.2005 10:18

Я вже давав відповідь на схоже запитання за №3 та під час попередньої Інтернет-конференції.
Що стосується представництва ВАТ „ЛиНОС” у Києві, то, здається тут його не має, бо й у самому Лисичанську воно займає кімнату у дитсадку.


12.05.2005 16:04
Запитання 9. Автор Магістр, Київський економічний університет
Шановний Олександре Олексійовичу! Я постійно чую, та й у Ваших відповідях на минулій Інтернет-конференції називаються різні назви: Лисичанський НПЗ, ЛИНОС, Лінік, ТНК-ВР. Не можу збагнути, як же зараз називається завод? У якій формі він існує? Хто власники, які їх частки? І якщо повертати, то що саме? Які суми і кому держава має відшкодувати?
12.05.2005 10:24

Шановний пане Магістре,
Майже всю історію маніпуляцій із Лисичанським НПЗ викладено у попередній Інтернет-конференції.
Якщо коротко, то Лисичанський НПЗ було корпоратизовано у 1993 році, завод отримав назву ВАТ „ЛиНОС”. Частину його акцій за приватизаційні сертифікати було передано фізичним та згодом юридичним особам. У липні 2000 року державний пакет акцій, який становив на той час 67, 41 %, було продано ПІІ „ТНК-Україна”, що належала російській компанії ТНК, згодом ТНК-ВР. (Але одних лише підприємств, тотожних за назвою „ПІІ „ТНК-Україна” було щонайменше три. До речі, і торгові дома, які займалися збутом нафтопродуктів, також послідовно та методично ліквідовувались кожні півроку. Замітали сліди? Кому тепер споживач нафтопродуктів може пред’явити свої претензії? Це була свідома стратегія ТНК, оприлюднена його юридичним департаментом у пресі.)
Далі дуже стисло – через велику кількість різних, а інколи й однойменних підприємств, які створювалися та ліквідовувались:
ЛиНИК, на мій погляд, сумнівна структура, створена для виведення майна нафтопереробного комплексу ВАТ „ЛиНОС” (Лисичанського НПЗ).
Для довідки: ВАТ „ЛиНОС” сьогодні зареєстровано у приміщенні дитячого садка, за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371.
Сам ЛиНИК за підсумками 2003 року „оприлюднив” збитки у сумі 28,5 млн. гривень. Але бізнес-план ТНК й передбачав, що прибутки від переробки нафти спрямовуватимуться ТНК, а всі витрати по переробці нафти лягатимуть на „ЛиНОС”. Для цього й були задумані різноманітні схеми оренди виробничих потужностей. Наприклад, на сайті ТНК-ВР Україна зазначається, що ВАТ „ЛиНОС” не має у власності потужностей із переробки нафти. ВАТ „ЛиНОС” переробляє нафту на нафтопереробних потужностях ЗАТ „ЛиНИК”, котрі експлуатує на основі договору оренди, укладеного між ЗАТ „ЛиНИК” та ВАТ „ЛиНОС”. Предметно у цьому може розібратися лише Генеральна прокуратура та Служба безпеки України. Потрібно лише витребувати сам бізнес-план та спеціальний юридичний звіт, виконаний міжнародною аудиторською компанією на замовлення ТНК, під час оцінки всіх активів ТНК для продажу British Petroleum.


12.05.2005 16:45
Запитання 10. Автор Михайло Гончар
Пане Галкін, вчора Прем’єр-міністр Ю. Тимошенко заявила, що Росія не має підстав підвищувати експортне мито зі $102 до $136,2 за 1 тонну нафти URALS. Чи підтримуєте Ви позицію Уряду в цьому питанні?
12.05.2005 10:41

Пане Гончар,
Це дуже цікаве питання.
Вважаю, що пані Тимошенко мала на увазі не саме право Росії встановлювати чи підвищувати експортне мито. Скоріше йшлося про безпідставне підвищення російськими компаніями в Україні ціни на нафтопродукти на величину експортного мита, адже експортне мито в Росії застосовується для перерахування у бюджет частини надприбутків російських нафтовидобувних компаній у разі підвищення цін на нафту на міжнародних ринках вище певних рівнів. Тому ми, звичайно, підтримуємо позицію уряду і вважаємо, що в цьому питанні треба серйозно розібратися. Мабуть міністр економіки Сергій Терьохін володіє достатньою інформацією, яка дозволяє йому стверджувати, що нинішнє високе експортне мито з Росії було пролобійоване російськими ж власниками українських НПЗ. Тож є реальна перспектива через Антимонопольний комітет вилучити незаконний зиск.


12.05.2005 17:00
1/ 23/   (Всього: 24)
  © Інститут Трансформації Суспільства 2004-2017. При повному або частковому використаннi матерiалiв посилання на сайт
"Інтернет-конференція" є обов'язковим. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть матерiалiв покладається на їх авторів.
TyTa
x