Стенограма конференції

Україна в Болонському процесі: недоліки та втрачені можливості. Що робити?


відбулась 06-04-2012 з 13.00 до 15.00.
Учасник(и) конференції:

Іван БАБИН, представник Групи супроводу Болонського процесу від України, Національний кореспондент із запровадження Рамки кваліфікацій вищої освіти ЄПВО (Рада Європи)
Олег СОСКІН, директор Інституту трансформації суспільства, професор Національної академії управління


Запитання 1. Автор Василь Гребінченко
Доброго дня панове! Що таке Болонський процес? Можу побитися об заклад, мало хто на пострадянському просторі може об’єктивно відповісти на це питання, оскільки вкрай важко розібратися в існуючому вирі інформації. То що ж таке Болонський процес і навіщо він потрібен Україні?

Дякую за відповідь


04.04.2012 12:11
Доброго дня, пане Василю!
Дякую за запитання.

Болонський процес було започатковано і підтримано у червні 1999 року у Болоньї на Конференції чотирьох європейських міністрів, що відповідають за вищу освіту у Франції, Німеччині, Італії та Сполученому Королівстві.

Отже, розвиток вищої освіти сучасної Європи та інших регіонів світу значною мірою обумовлений Болонським процесом. Його мета і результат - створення до 2010 року Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та його подальше вдосконалення впродовж десятиріччя – до 2020 року.

ЄПВО це добровільне об’єднання 47 європейських країн, що реалізують положення Болонської декларації (1999), наступних Празького (2001), Берлінського (2003), Бергенського (2005), Лондонського (2009) Комюніке міністрів європейських країн, що відповідають за розвиток вищої освіти. Міністри цих країн також підписали Комюніке в Лувен / Льовен-ля-Ньов (Бельгія) та Будапештсько-Віденське Комюніке про запуск ЄВПО і подальший його розвиток до 2020 року. Повноправним урядовим учасником всіх цих заходів є держава Україна. Тому варто і корисно виконувати зобов’язання щодо реформування і трансформації системи вищої освіти України відповідно до вимог, рамкових стандартів та рекомендацій ЄПВО.

Отже ЄПВО є міждержавною структурою співробітництва, яка офіційно заснована на Конференції міністрів країн-учасниць Болонського процесу, що відбулася в Будапешті і Відні у березні 2010 року.

Цілі:
Метою ЄПВО є розвиток вищої освіти, який полягає в наступному:
- Ґрунтується на академічній свободі, інституційній автономії та участі студентів і викладачів в управлінні вищою освітою;
- Сприяє якості, економічній привабливості та соціальній згуртованості;
- Заохочує студентів і викладачів вільно переміщатися (бути мобільними);
- Розвивається соціальний вимір вищої освіти;
- Сприяє працевлаштуванню випускників і навчанню впродовж життя;
- Вбачає в студентах і співробітників активних членів академічної спільноти;
- Є відкритим і співпрацює з вищою освітою в інших частинах світу.

ЄПВО координує структурні реформи між урядами, а саме:
- Запровадження системи зрозумілих і порівнянних ступенів (трициклова система бакалавра, магістра та доктора філософії (PhD));
- Забезпечення прозорості щодо змісту навчання за допомогою кредитів Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС) і Додатка до диплома;
- Визнання кваліфікацій (ступенів і періодів навчання);
- Створення загального європейського розуміння забезпечення якості;
- Запровадження Рамки кваліфікацій вищої освіти ЄПВО.

Законодавчі зміни вводяться урядами у світлі домовленостей, досягнутих в рамках ЄПВО. Ступінь запровадження і, таким чином, пільги для студентів, співробітників та установ є різними в кожній окремо взятій країні-учасниці Болонського процесу.

Варто зазначити, що Болонський процес не передбачає уніфікації систем вищої освіти в країнах-учасницях, навпаки, в багатьох керівних документах ЄПВО зазначається, що необхідно зберігати національні традиції, спадщину і культуру системи вищої освіти держав учасниць, збереження традицій і унікальності підготовки в усіх європейських університетах, і навіть, в департаментах і на кафедрах.

Критерії членства:
Країни-учасниці Європейської культурної конвенції, мають право на членство в ЄПВО за умови, що вони в той же час заявляють про свою готовність продовжувати і реалізовувати цілі Болонського процесу в своїх системах вищої освіти. Їх заяви мають містити інформацію про те, як вони будуть запроваджувати положення і цілі декларації. Анкета, яка застосовувалася для претендентів у члени ЄВПО була переглянута Групою супроводу Болонського процесу (BFUG) в 2011 році, стосовно посилення вимоги, яка б сприяла демонстрації прихильності країн до цінностей, цілей і політики ЄПВО.

Важливо відзначити, що скептицизм, відмова, неприйняття ідеї євроінтеграції освіти, які сьогодні існують у суспільній свідомості, свідчать, перш за все, про незнання або викривлене розуміння положень Болонського процесу. Ілюзія повної самодостатності, можливо, якийсь період може слугувати ресурсом для виживання університетської освіти України. Однак в умовах інтеграції вищої освіти у ЄПВО він швидко вичерпується. Самоізоляція від процесів, які розвиваються в ЄПВО, гальмує розвиток будь-якого вищого навчального закладу.

Як зазначають європейські експерти із реформування вищої освіти, взяті Україною зобов’язання як підписантом Болонського процесу не виконуються, а якщо виконуються то лише декларативно, несистемно, непрофесійно, спорадично, а іноді навіть безвідповідально. Це стосується майже всіх положень, що зазначені вище, і які повинні бути запроваджені в систему вищої освіти України.

В найближчій перспективі, запровадження цих положень в університетську освіту України повинне сприяти адекватному моніторингу якості вищої освіти, прозорості навчальних програм, визнанню кваліфікацій вищої освіти в ЄПВО і інших регіонах світу, прогнозованому сталому розвитку вищої освіти та її модернізації.

Тому на сучасному етапі розвитку ЄПВО в період до 2012 року важливим викликом для української університетської освіти є запровадження основних інструментів прозорості (ЄКТС, НРК, ДД), рамкових стандартів та рекомендацій ЄПВО.

З огляду на це, період 2009-2012 року (базовий) є надзвичайно важливим для системи вищої освіти України у визначенні ключових короткотермінових стратегій розвитку і узгодженні (гармонізації) національної нормативно-правої бази із рамковими стандартами і рекомендаціями ЄПВО. Період з 2012-2020 року повинен стати ключовим у реалізації довготермінових стратегій забезпечення сталого розвитку і удосконалення системи вищої освіти України, визнання її у європейському та світовому просторі.
06.04.2012 13:08
Запитання 2. Автор Вероника, Киев / veronika_77@ukr.net
Добрый день. Скажите, пожалуйста, а зачем создавать единую модель высшего образования? Разве не лучше, когда все вузы и страны предлагают различные образовательные программы? Тогда есть выбор, разве не так?


04.04.2012 16:15
ЄПВО це добровільне об’єднання 47 європейських країн, що реалізують положення Болонської декларації (1999), наступних Празького (2001), Берлінського (2003), Бергенського (2005), Лондонського (2009) Комюніке міністрів європейських країн, що відповідають за розвиток вищої освіти. Міністри цих країн також підписали Комюніке в Лувен / Льовен-ля-Ньов (Бельгія) та Будапештсько-Віденське Комюніке про запуск ЄВПО і подальший його розвиток до 2020 року. Метою ЄПВО є розвиток вищої освіти, що ґрунтується на академічній свободі, інституційній автономії та участі студентів і викладачів в управлінні вищою освітою.

Отже, Болонський процес не передбачає уніфікації систем вищої освіти в країнах-учасницях і єдиної європейської моделі освіти, а навпаки, в багатьох керівних документах ЄПВО зазначається, що необхідно зберігати національні традиції, спадщину і культуру системи вищої освіти держав учасниць, збереження традицій і унікальності підготовки фахівців з вищою освітою в усіх європейських університетах, і навіть, в департаментах і на кафедрах.

Тому найбільш важливою рисою автономності європейського вищого навчального закладу, в тому числі і українського, повинно стати створення університетами власних програм підготовки фахівців з вищою освітою з метою подальшого присудження в університеті кваліфікацій вищої освіти (бакалавр, магістр, доктор філософії), видача власних дипломів, що підтверджують присудження цих кваліфікацій та додатків до диплома європейського зразка.
06.04.2012 13:16
Запитання 3. Автор Веселова Ирина, Винница / veselova_ira@gmail.com
Что такое модульный принцип преподавания и каковы его преимущества над классическим, к которому мы все привыкли?


05.04.2012 09:35
Іван Бабин: Шановна Ірино, Болонський процес не передбачає запровадження якихось європейських підходів в організації навчального процесу і модульний принцип викладання, або так звана кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу. І тільки один із підходів до організації навчального процесу. Це суто наша національна особливість організації навчального процесу в університетах, яка поки що ґрунтується на тимчасовому положенні МОНМС України (2004 р.). Взагалі вищі навчальні заклади України до сих пір повинні користуватися основним документом щодо організації навчального процесу у ВНЗ – це Положення про організацію навчального процесу (яке видано у 1993 р., і його сьогодні потрібно дотримуватися як основного документа, поки не створено чогось нового).

Болонський процес передбачає переведення національної оцінки у європейську за допомогою шкали Європейської системи трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС). Більш докладно з інформацією про ЄКТС Ви можете ознайомитися на нашому сайті www.euroosvita.osp-ua.info
06.04.2012 13:18
Запитання 4. Автор Борис
Перерахуйте, будь ласка, вищі навчальні заклади в Україні, які максимально ефективно впроваджуюють принципи Болонського процесу. Дякую за відповідь!


05.04.2012 09:53
Пане Борисе, до вищих навчальних закладів, які частково запровадили положення, вимоги, рамкові стандарти та рекомендації Європейського простору вищої освіти (ЄПВО), зокрема можна віднести:
- НТУ „Харківський політехнічний інститут”;
- Національний університет „Львівська політехніка”;
- Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини;
- Національна академія управління (Київ).

Досвід цих ВНЗ варто вивчати і запроваджувати в університетську освіту України.

Ряд інших вищих навчальних закладів України також на стадії закінчення запровадження основних положень Болонського процесу.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:20
Запитання 5. Автор Ірина, Черкаси
Чи можуть сьогодні студенти, закінчивши ВНЗ в Україні, влаштуватися за спеціальністю в країнах ЄС?


05.04.2012 09:54
Теоретично можуть, але на відміну від випускників провідних європейських університетів визнання кваліфікації українських фахівців є надто тривалим (від півроку і більше), і дуже малий відсоток цих кваліфікацій визнається в ЄПВО. Тоді як для більшості європейських випускників цей процес відбувається майже автоматично, впродовж кількох днів.

Це спричинено тим, що наші університети є непрозорими у підготовці фахівців з вищою освітою і не запровадили таких основних інструментів прозорості ЄПВО як:
- Європейська система трансферу та накопичення кредитів;
- Додаток до Диплома європейського зразка;
- Національна рамка кваліфікацій;
- Система забезпечення якості, яка відповідає рамковим стандартам та рекомендаціям ЄПВО;
- Структуровані бакалаврські, магістерські та докторські університетські програми;
- Організація навчального процесу, яка ґрунтується на результатах навчання.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:22
Запитання 6. Автор Ірина, Київ
Вітаю!
Один з єлементів Болонської системи - 12-бальна система оцінювання знань. Я навчалася у педВУЗі, і нам розповідали, як правильно нею користуватися. А от вчителі трохи старшого покоління уперто трансформують її у звичну для них 5-бальну (тобто, наприклад, 10-11-12 - це 5). Це не правильно! Може потрібно проводити по школах просвітницьку роботу серед вчителів з цього приводу? Думаю, одніеї академічной години було б цілком достатньо.


05.04.2012 11:03
Доброго дня, пані Ірино, дякуємо за запитання. Варто зазначити, що 12-бальна система оцінювання не є вимогою і, як Ви кажете, елементом Болонського процесу. Болонський процес стосується тільки вищої освіти і передбачає застосування оцінок, що використовуються в наших університетах. Це 5-бальна система оцінювання, або ж деякі університети використовують 100-бальну систему. Хоча згідно з Положенням про організацію навчального процесу МОНМС України, в нашій країні повинна використовуватися 5-бальна система оцінювання. Відповідно до вимог Болонського процесу, ця оцінка повинна переводитися в 7-бальну європейську систему за шкалою Європейської системи трансферу та накопичення кредитів. Більше читайте на сайті www.euroosvita.osp-ua.info

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:24
Запитання 7. Автор Валентина, Львів
Чи не вважаєте ви, що усунення з віщої освіти такого поняття, як "спеціаліст" шкодить випускникам ВНЗ в плані пошуку роботи? Адже Бакалавр, - даруйте, освіта незакінчена, а Магістр - ступінь, більше спрямований на наукову діяльність


05.04.2012 11:07
Доброго дня, шановна пані Валентино, Болонський процес не заперечує так званої інтегрованої підготовки фахівців з вищою освітою, якою не передбачено присудження ступеня бакалавра, а в результаті навчання видається лише диплом магістра (або так званий професійний диплом). Тобто нашій країні при написанні рамки кваліфікації вищої освіти варто врахувати, що за деякими напрямками потрібно здійснювати підготовку фахівців таким чином, як Ви зазначаєте. Це напрямки, які пов’язані з екологією, безпекою людини, медициною, енергетикою, ветеринарією тощо. І, навіть, у нас в Україні були добрі традиції підготовки педагогічних працівників, яких варто готувати із застосуванням таких підходів. Вважаємо, що цю традицію потрібно зберегти як альтернативний підхід, що сприятиме розвитку економіки і суспільства в Україні.

Хоча за іншими напрямами необхідно готувати бакалаврів і магістрів як це здійснюється в університетах європейських країн, що є учасниками Болонського процесу.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:28
Запитання 8. Автор Олександр / solopress@ukr.net
Які ще позитивні зміни чекають на українське студенство у разі повного впровадження у нашій країні положень і правил Болонського процесу?


05.04.2012 15:21
Шановний пане Олександре, запровадження у повному обсязі положень Болонського процесу в систему вищої освіти України, сприятиме:
- ліквідації бар’єрів для мобільності і студент зможе обирати будь-який європейський університет для отримання кваліфікації вищої освіти;
- підвищенню якості вищої освіти;
- покращенню соціального виміру та освітнього (навчального) середовища для студентів;
- визнанню кваліфікацій та періодів навчання в університеті в ЄПВО та інших регіонах світу;
- конкурентоздатності випускників вищих навчальних закладів України на світовому ринку праці та ринку освітніх послуг;
- відкритості та прозорості української університетської освіти.

Реалізація цих підходів значною мірою сприятиме покращенню авторитету вітчизняних університетів.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:35
Запитання 9. Автор Кулик Сергій / kuliksn59@mail.ru
Як можна обговорювати те, чого не існує, освіта в нас знищена, навчальні заклади перетворені на цеха по випуску споживача. Єдине, чому там добре навчають, це давати (а в перспективі брати) хабарі. Для зміни ситуації потрібна політична воля предствників влади, якої нема і не може бути в її теперішньому складі. Тому вирішення любого питання автоматично зводиться до зміни влади, все інше, то переливання з пустого в порожнє.


05.04.2012 23:19
Доброго дня Сергію! Оскільки, як Ви зазначаєте, політичні рішення приймаються в нашій державі повільно, то наші університети сьогодні повинні максимально взяти на себе відповідальність за подальший розвиток вищої освіти, на скільки вони це можуть робити. Нині варто зберегти національні підходи щодо змісту та організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України. Та запровадити можливі європейські інструменти, враховуючи накази та листи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Створювати спільні програми підготовки з європейськими університетами, запроваджувати програми обміну студентами та спільні і подвійні дипломи, які будуть визнаватися в Європейському просторі вищої освіти.

Зрозуміло, якщо немає ініціативи від Міністерства освіти, вона повинна з’являтися та ініціюватися в університетах.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:49
Запитання 10. Автор Олександр
Теоретично Українькі ВНЗ з 2004 року працюють за кредитно-модульною системою, яка передбачає від 33 до 66 відсотків часу відводити на самостійну роботу студентів. А це потребує певного підходу до обрахунку навчального навантаження для кафедри. Проте МОНМС розрахунки годин робить за старою (радянькою) схемою. Як можливо ВНЗ працювати в нових реаліях, якщо міністерство живе старими?


06.04.2012 10:09
Пане Олександре, дякуємо за запитання і хочемо зазначити, що кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу, а лише одним з підходів до організації навчального процесу в університеті. Це, по-перше.

По-друге, вимогою Болонського процесу є запровадження Європейської системи трансферу та накопичення кредитів.

По-третє, щодо проблеми розрахунку годин, ми погоджуємося з Вами, що Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах України (1993 р.) МОНМС зобов’язане терміново модернізувати з урахуванням реалій сьогодення. Це саме стосується і нормативно-правового забезпечення інших напрямків діяльності університетів. Це справа нашого профільного міністерства.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 13:55
Запитання 11. Автор Провідний фахівець навчального відділу ХНАДУ доц. Сударь В.П. / admin@khadi.kharkov.ua
Добрий день, панове!
- Коли планується прийняти Закон України "Про вищу освіту"?
- Коли набуде чинності наказ про запровадження Європейської кредитно-трансферної системи?


06.04.2012 10:34
Доброго дня, термінів прийняття цього Закону в Україні немає і, можливо, найближчим часом не буде.

Жоден з українських законопроектів про вищу освіту, на нашу думку, не є законом розвитку, або законом, який забезпечить якість вищої освіти та її подальшу інтеграцію в європейський і світовий освітній простір. Як правило, це декларативні наміри, що потребують серйозного доопрацювання. Тому при створенні нового закону, Україні потрібно, мабуть, врахувати досвід провідних європейських країн в тому, що створенню даного законопроекту повинна передувати серйозна системна концепція реформування та модернізації освіти в сучасних умовах.

У найближчі 2-3 роки ми можемо створити принципово новий закон, а не правити старі „совкові” варіанти.

Наказ про запровадження ЄКТС та її ключових документів в Україні виданий Міносвіти ще у жовтні 2009 року, з урахуванням особливостей нового Довідника ЄКТС, який затверджений Європейською Комісією у лютому 2009 року. Див. сайт: www.euroosvita.osp-ua.info

Запровадження інноваційної ЄКТС сьогодні залежить від самих українських ВНЗ. Все нормативно-правове забезпечення, за винятком окремих елементів, цього процесу в Україні є.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:04
Запитання 12. Автор Петр, студент ДНТУ / petruha_tkachuk@i.ua
Добрый день, хотелось бы узнать, что такое модульный принцип преподавания и каковы его преимущества над классическим, к которому мы все привыкли?

Спасибо за ответ!


06.04.2012 12:37
Шановний пане Петре, дякуємо за запитання, однак ми відповідали на нього на початку Інтернет-конференції. Тож пропонуємо Вам прочитати відповідь на запитання №3.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:07
Запитання 13. Автор Леонід Юрійович Пилипчук, Тернопіль / leonid_pilipchuk@i.ua
Доброго дня шановні учасники конференції, буду вдячний, якщо поясните наскільки уніфіковані випускні документи наших вузів з європейськими?

Всього вам найкращого!


06.04.2012 12:40
Доброго дня пане Леоніде. Тут, мабуть, доречно ставити питання не про уніфікованість, а про визнання документів та кваліфікацій вищої освіти України в Європейському просторі вищої освіти. Через те, що в українських університетах не запроваджені або запроваджені частково інструменти прозорості підготовки фахівців з вищою освітою, наші випускні документи визнаються вкрай погано. Що ж до інструментів прозорості, ними є:
- Європейська система трансферу та накопичення кредитів;
- Додаток до Диплома європейського зразка;
- Національна рамка кваліфікацій;
- Система забезпечення якості, яка відповідає рамковим стандартам та рекомендаціям ЄПВО;
- Структуровані бакалаврські, магістерські та докторські університетські програми;
- Організація навчального процесу, яка ґрунтується на результатах навчання.

Бажаємо і Вам всього найкращого!

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:13
Запитання 14. Автор Іван
Який цікавий досвід Україна вже надала або ще може запропонувати для впровадження іншим країнам-учасницям Болонського процесу?


06.04.2012 12:46
Дійсно, у багатьох напрямках у нас є чому навчитися. Україна може запропонувати цікавий і прогресивний досвід академічної підготовки фахівців з вищою освітою. Хоча, що стосується професійної підготовки, то українські університети сьогодні серйозно відстають від провідних університетів Європи. Через те, що Україна не виконує низку зобов’язань з реалізації положень Болонського процесу, мало хто у світі дослухається до нашого позитивного досвіду і напрацювань у сфері вищої освіти.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:18
Запитання 15. Автор Оксана, Київ
Оцініть будь-ласка здобутки України на шляху до впроваждення Болонського процесу: що вдалося зробити, що не підкорилося. Дякую


06.04.2012 13:00
Дякуємо за запитання, пані Оксано. Хочемо зазначити, що найбільших здобутків у реалізації положень Болонського процесу Україна досягла у 2007 році, коли у Лондоні наші зусилля були оцінені у 3,8 балів за 5-бальною системою оцінки впровадження Болонського процесу. Тоді Україна увійшла до 30 кращих країн-учасниць Болонського процесу (із 47). І це враховуючи, що Україна приєдналася до процес на 6 років пізніше, ніж її партнери. Тоді Міністерство освіти і науки України очолював С.Ніколаєнко, який і сприяв приєднанню України до Болонського процесу в Бергені у 2005 році.

Сьогодні справи в цьому напрямі істотно погіршилися, і попередня оцінка, яку отримала Україна від Болонського Секретаріату за запровадження Болонського процесу, – 2,2 бала. Це серйозний крок назад. Потрібно терміново щось робити, аби покращити ситуацію. Це мають бути спільні зусилля вищих навчальних закладів та Міносвіти України.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:29
Запитання 16. Автор Олександр Козій, Дрогобицький державний педагогічний університет імені І.Франка / nmv2008@ukr.net
Чи відомо вам коли будуть розроблені галузеві стандарти вищої освіти для спеціальностей переліку 2006 року - ОКР "Бакалавр" і 2010 року - ОКР "Спеціаліст" І "Магістр", оскільки без нових стандартів і за новим переліком спеціальностей на сьогоднішній день існує невизначеність (до прикладу у проблемі присвоєння кваліфікацій фахівцям ОКР)?


06.04.2012 13:10
Доброго дня Олександре, терміни, коли будуть розроблені галузеві стандарти вищої освіти для спеціальностей переліку 2006 року - ОКР "Бакалавр" і 2010 року - ОКР "Спеціаліст" І "Магістр", нам не відомі. Але тут варто поставити питання, а чи вони потрібні. Оскільки зазначені напрями освіти, напрями підготовки, спеціальності і кваліфікації вищої освіти не відповідають вимогам ЄПВО і міжнародним стандартам. Вони є непрозорими і незрозумілими. Це, зокрема, визнають багато як європейських, так і національних експертів. І навіть самі працівники Міністерства освіти України погоджуються з цим.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:35
Запитання 17. Автор Марина
А чому не підписуєте, хто відповідає на питання? Відповідь є, а хто її дає - не пишете.


06.04.2012 13:13
Доброго дня Марино, дякуємо за зауваження. Успіхів Вам!

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:36
Запитання 18. Автор Ірина / malyk@esg.ua
Український державний центр міжнародної освіти Міносвіти і науки, молоді та спорту України провів 5 квітня навчально-практичний семінар на тему: «Заходи та дії по забезпеченню конкурентоспроможності системи підготовки національних кадрів для зарубіжних країн». Як ви вважаєте, наскільки в теперішній ситуації, коли в Україні кожен 5-й - безробітний, потенційно готувати наші кадри для виїзду за кордон?


06.04.2012 13:30
Мабуть, сама назва конференції не є коректною для сьогодення. Оскільки ми повинні готувати конкурентоспроможних фахівців, в першу чергу для України, з метою її економічного та соціального розвитку. Це по-перше.

По-друге, це суто політичне питання, яке потрібно вирішувати негайно. Ми погоджуємося з Вами, що повинні бути розроблені певні інструменти щодо підготовки наших фахівців, які працюватимуть за кордоном. Але це повинно приносити користь як українським університетам, так і Україні в цілому.

По-третє, якщо політично це питання не вирішується, то хай вони краще виїжджають на навчання в закордонні університети або працевлаштовуються в інших державах. На противагу тому, що в нашій країні вони залишатимуться безробітними.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:45
Запитання 19. Автор Микола, ДДПУ
Чи правильно я зрозумів, що при підготовці педагогічних кадрів потрібно користуватися трьома рівнями: Бакалавр, Спеціаліст, Магістр?


06.04.2012 13:32
Пане Миколо, не зовсім. Або здійснювати підготовку педагогічних працівників за двома рівнями бакалавр-магістр і видавати бакалаврський і магістерський дипломи. Або за інтегрованим рівнем магістра, який прирівнюється до спеціаліста, без видачі диплома бакалавра (з терміном підготовки 5 років). Для цього потрібно прийняти політичні рішення. Це питання неодноразово обговорювалося українською педагогічною спільнотою.

До речі, подібна практика використовується в скандинавських країнах.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:51
Запитання 20. Автор Ірина / malyk@esg.ua
Як вирішуються питання з підтвердженням українських дипломів за кордоном? Чи є якась схема, вимоги?


06.04.2012 13:36
Окремі вимоги є, однак вони не системні і не прозорі для закордонних університетів. Тому процес визнання наших дипломів за кордоном є довготривалим, від півроку і більше.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 14:53
Запитання 21. Автор студенты - философы Одесса / l-v@ukr.net
1. Существуют ли какого либо рода штрафные санкции к члену - подписанту, в случае не выполнения основных механизмов работы (инструментов Болонского процесса)? Если существуют, то почему они не применяются к нашей стране?
2. Проводятся ли проверки по выполнению основных целей Болонского процесса?


06.04.2012 13:36
Приємно, що студенти не байдужі до питання запровадження положень Болонського процесу в систему вищої освіти України.

1. На сьогодні не існує певних штрафних санкцій до члена-підписанта у випадку невиконання основних зобов’язань щодо запровадження положень (інструментів) Болонського процесу. Але від цього дуже багато втрачають університети, а найбільше студенти, що в них навчаються. Тому що їх документи про освіту будуть визнаватися дуже важко або взагалі не будуть прозорими і зрозумілими в ЄПВО. Самі кваліфікації вищої освіти можуть стати непорівнянними і невизнаними.

Варто зазначити, що Групою супроводу Болонського процесу (BFUG) у 2011 році було посилено вимоги до країн-учасниць Болонського процесу щодо сприяння демонстрації прихильності країн до цінностей, цілей і політики ЄПВО. Через це у 2012 році Білорусь не змогла подати заяву-анкету щодо приєднання до Болонського процесу.

2. Так, моніторинг реалізації основних положень Болонського процесу здійснюється постійно. Цим опікуються Європейська Комісія, Рада Європи. Аналітичні документи оприлюднює Болонський Секретаріат.

На жаль, цього року попередня оцінка, яку отримала Україна від Болонського Секретаріату за запровадження Болонського процесу, – 2,2 бала. Ще раз наголосимо, потрібно негайно виправляти ситуацію! Ми 47 з 47. Таких поганих показників з часу приєднання України до Болонського процесу (2005 р.) не було.

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 15:12
Запитання 22. Автор Юрій / vymsoft@gmail.com
Доброго дня!

На соціально-психологічному факультеті Житомирського державного університету імені Івана Франка ми вже 8 років розвиваємо і вдосконалюємо елементи кредитно-модульної системи навчання. Реформ зазнали методична, організаційна, документальна сторони навчального процесу. Нами створена електронна система управління навчальним процесом "Універсум" (https://sunp-universum.zu.edu.ua), за допомогою якої студенти і денної і заочної форм навчання забезпечені методичними матеріалами, розкладом, результатами успішності за кожен накопичений кредит тощо.

Є проблема представлення результатів успішності за КМС для випускників. Справа у тому, що бланки додатків до диплома залишилися старого зразка. Є студенти, які хочуть продовжити навчатися (накопичувати додаткові кредити) і в європейських закладах освіти.

Скажіть, будь ласка, як швидко може бути узгоджено-затверджено-впроваджено стандарт додатка до диплома нового зразка?


06.04.2012 14:26
Як ми зазначали вище, кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу. Вимогою є запровадження Європейської системи трансферу та накопичення кредитів. Нагадаємо, при організації навчального процесу варто використовувати Положення про організацію навчального процесу у ВНЗ України (1993 р.). Можливо Міносвіти України розробить більш сучасне положення, оскільки вищезгадане не відповідає реаліям сьогодення.

Щодо результатів навчання та успішності, які були б зрозумілі в ЄПВО, варто використовувати інноваційну Європейську систему трансферу і накопичення кредитів та її ключові документи.

До речі, нами розроблена унікальна Програма підготовки координаторів ЄКТС та Додатка до диплома у ВНЗ. Якщо Ви зацікавлені, звертайтеся до нас і замовляйте цю програму для університету. Вона допоможе ЖДУ ім. Івана Франка запровадити основні інструменти з прозорості і визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському освітньому просторі. Докладно на сайті: http://euroosvita.osp-ua.info/

Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 15:26
Запитання 23. Автор Павел Харченко - Россия Брянск - "Землячество Украинцев" / vesti3@mail.ru
В чём Вы видите особенности взаимоотношений межу Украиной и Россией на пути сотрудничества межу странами касаемо Болонского процесса?


06.04.2012 14:31
Добрый день Павел, к сожалению, Россия не является «законодателем моды» относительно внедрения основных положений Болонского процесса в систему высшего образования. Но некоторые элементы этого процесса, украинские и российские ВУЗы могут внедрять. Среди них можно остановиться на внедрении основных инструментов прозрачности Европейского пространства высшего образования:
- Европейская система трансфера и накопления кредитов, с учетом особенностей нового Справочника ЕКТС, который утвержден Европейской Комиссией в феврале 2009 года. См. сайт: www.euroosvita.osp-ua.info
- Создание и внедрение Рамки квалификации высшего образования ЕПВО.
- Внедрение Приложения к Диплому европейского образца.
- Система обеспечения качества образования.
- Внедрение трехцикловой системы высшего образования (бакалавр, магистр, доктор философии).
- Организация обучения, которая основывается на результатах обучения.

Также важным аспектом сотрудничества университетов наших стран может быть создание общих программ подготовки специалистов и выдача двойных и совместных дипломов.

Иван Бабин, Олег Соскин
06.04.2012 15:43
Запитання 24. Автор Дацюк Юлія / dacjuk-ju@rambler.ru
Доброго дня! Я студентка ІІІ курсу соціально-психологічного факультету Житомирського державного університету імені Івана Франка. На нашому факультеті запроваджено кредитно-модульну систему навчання, яка користується великим успіхом серед студентів. Адже вони самі обирають, як краще їм навчатися, можуть рівномірно розподілити свій навчальний та вільний час тощо. Мене цікавить, чи зможу я, навчаючись по одній із складових Болонського процесу та маючи певний накопичений кредит знань, умінь та навичок, перевестися з свого університету в інший, але за межі України, на подальше навчання за своєю спеціальністю (Практична психологія) та накопичення знань в цій області.


06.04.2012 14:32
Доброго дня Юлія. Як ми зазначали вище, кредитно-модульна система не є вимогою Болонського процесу, і не є інструментом, що зможе сприяти визнанню Вашої кваліфікації за кордоном. Таким інструментом є Європейська система трансферу і накопичення кредитів (ЄКТС) і її ключові документи, про які має знати керівництво Вашого університету. Це дозволить прозоро і зрозуміло накопичувати, а потім переводити і визнавати Ваші кредити в інших університетах України або Європи чи світу. До речі, чи є у Вашому університеті координатор ЄКТС університету та кожного факультету зокрема? Саме вони повинні опікуватися цими питаннями.


Шановні учасники Інтернет-конференції, щиро вдячні за ваші запитання та небайдужість до розвитку вищої освіти в Україні та інтеграції нашої країни в європейське та світове освітнє співтовариство! Ми завжди будемо раді спілкуванню з вами та співпраці з метою покращення привабливості та конкурентоздатності української університетської освіти!

З повагою,
Іван Бабин, Олег Соскін
06.04.2012 15:55