Стенограма конференції

Як повернути вкрадений Лисичанський НПЗ
та захистити національні інтереси України?


відбулась 12-05-2005 з 14.00 до 16.00.
Учасник(и) конференції: Олександр Олексійович Галкін, генеральний директор ЗАТ "НВО Агрокомплекс", голова правління ВАТ "Укрпластик", відомий бізнесмен, кандидат технічних наук, Заслужений працівник промисловості України.


Запитання 1. Автор Василь Цвях / drt-obj@ukr.net
Доброго дня пане Галкін!
У мене запитання наступного змісту: Чому до сих пір не має реальної зацікавленості українських владних структур збільшити кількість державних нафтопереробних заводів? Невже на нашого прем’єр-міністра так тиснуть російські олігархічні структури? Дякую.


11.05.2005 09:24
Доброго дня, пане Цвях,
Зрозуміло, що за 100 днів новий уряд не може вирішити проблеми, які створювалися протягом останнього десятиріччя. Причому, створювалися свідомо та за активної участі українських високопосадових лобістів російських інтересів.
У Києві вони говорили про необхідність диверсифікації поставок енергоресурсів, а тим часом у Москві узгоджували з російським нафтобізнесом плани штучного обмеження поставок нафти на українські НПЗ.
Хіба українській владі не було відомо, що до того ж Лисичанського НПЗ свідомо блокувалися поставки нафти, щоб, довівши його до кризи та назвавши вустами київських чиновників від приватизації “купою металобрухту”, забрати українське майно за безцінь? Було відомо!
Але якщо в такому розвитку подій була зацікавлена українська влада на чолі з президентом Кучмою, то під час приватизації Лисичанського НПЗ ніхто не зважав ні на закон, ні на національні інтереси. А посівши на українському нафтовому ринку монопольне становище, російські корпорації, по суті, оголосили війну українському уряду.
Для цінового тиску ось уже декілька років вони обирають або весну, або осінь, тобто коли посівна чи збирання врожаю. І в попередні роки їм це вдавалося. Сподіваюся, що з Юлією Тимошенко цей прийом не пройде, тому що вона не пов’язана із російськими нафтовими компаніями жодними корупційними схемами.
Стосовно будівництва нових НПЗ, то сьогодні, на мою думку, у сьогоднішній складний час нелогічно вкладати кілька мільярдів у новий НПЗ, коли існуючі нафтопереробні потужності не завантажені й на 50 відсотків.
Якою ж тоді була мета приватизаці? Тим більше, коли підприємство, вартістю 1,5 мільярда доларів віддавалося за копійки. Хотіли знайти ефективного власника? Схоже, що хотіли не дуже, коли погодилися, що ТНК поставлятиме на “ЛиНОС” 4 млн. тонн нафти, тоді як у кращі часи він переробляв майже 24 млн. тонн. До того ж, робота на рівні 4 млн. тонн просто неефективна для підприємства. Виходить, була зовсім інша мета. Але у такому випадку вона суперечить законодавству про приватизацію стратегічних підприємств.
Тож я підтримую позицію керівника “Нафтогазу України”, про те, що вкрадений пакет акцій ВАТ “ЛиНОС” потрібно повернути у державну власність, що дозволить зменшити російську монополію та дозволить ринковоми методами впливати на цінову ситуацію на ринку пального.
Для цього потрібно лише одне – Гепрокуратура має звернутися до суду з позовом стосовно дотримання закону під час приватизації.
Гадаю, що уряд знайде виважене рішення щодо повернення Лисичанського НПЗ державі, бо особисто у мене немає жодних сумнівів у тому, що 67,41% належних державі акцій Лисичанського НПЗ були незаконно привласнені російською компанією ТНК.
Ця моя впевненість базується на аналізі приватизаційної процедури на предмет дотримання законодавства.
Також дивіться, будь ласка, аналітичну довідку та матеріали попередньої конференцій. Дякую.
12.05.2005 14:18
Запитання 2. Автор Василь Фляк / Фляк Василь
Чи не пов’язане недавнє зростання цін на пальне з тим, що власниками українського нафтопереробного гіганту - Лисичанського нафтопереробного комплексу (ВАТ “ЛиНОС” є
російська „Тюменська нафтова компанія”? Тому й ведуть себе так безпардонно.


11.05.2005 10:32
Саме так.
А про наслідки від монополізації ринку нафтопродуктів після приходу нової влади нарешті заговорили й урядовці. Візьміть хоча б вчорашню заяву Ю. Тимошенко: “Склалася цікава ситуація, коли на світових ринках ціна нафти становить 318 доларів за тонну, а Росія пропонує Україні купувати нафту по 340 доларів за тонну. Це відбувається через те, що за багато років в Україні створена монополія російської нафти”. Але ж ця ситуація виникла не зненацька! Про таку загрозу йде мова щонайменше протягом останніх 4 років – років, коли на українському ринку пального утверджувалися російські компанії.
Все це бачили усі, тільки, на жаль, не Антимонопольний комітет. Як, до речі, він „не бачив” порушень під час приватизації “ЛиНОСу”, хоча аналіз приватизаційних документів належить до його безпосередніх обов’язків.
Тож Тюменська нафтова компанія за цей час просто вже звикла до безпардонного поводження в Україні. Візьмемо хоча б плановий ремонт “ЛиНОСу”, котрий завжди припадає на період посівної. А цього разу ще й якась незрозуміла аварія заважає до кінця травня розпочати нафтопереробку.
Гадаю, що ці пояснення від лукавого, бо нині підприємство використовує лише одну з трьох ліній нафтопереробки, та й ту не на повну потужність, другу лінію - просто законсервовано, а третю, взагалі кажуть знищено. Може хтось заробив на металобрухті та на перепродажі унікального обладнання? Чи, може, причина ще й у такій обставині: наприклад, переробивши у червні, після збільшення експортного мита, 700 тисяч тонн нафти, ТНК отримає на 26 млн. доларів більше, ніж вона б отримала, якби цю нафту було б перероблено у травні.
То навіщо поспішати? Арифметика дуже проста. А що навіть у Лисичанську зникло пальне, то, наприклад, для професійних кіномеханіків у якихось там Каннах проблем із пальним не відчувається.
12.05.2005 14:33
Запитання 3. Автор Демин В.И. / demin@ukrnafta.com
В 1998г. моим родителям, прож. в г.Киеве, пришло извещение ДТ "Разноэкспорт-траст" о приобретении согл. договору поручения на их имена по 422 акции АТ "Лисичанськнафтаоргсинтез" и дальнейшими обещаниями о выплатах дивидендов..Больше не было никаких уведомлений. Очередная ли это афера трастов?.


11.05.2005 15:10
Шановний Демин В.И.
Трастові афери розпочалися із декрету Кучми та здійснювались трастовими компаніями, які відповідно до сценарію, швидко позникали з ринку. Можливо, саме на кошти здобуті під час трастових афер, і купувалася промислова власність?
Стосовно Лисичанського НПЗ, то ця афера відбувалася під контролем того ж Кучми, але вже за участю інших відомих виконавців – Юрія Бойко та Михайла Чечетова.
Під час приватизації та наступних маніпуляцій із акціями “ЛиНОСу” учасники сертифікатної приватизації просто не бралися до уваги.
Тож сьогодні за тим ВАТ, акції якого ви маєте, виробничого майна не числиться, а сама контора міститься у приміщенні колишнього дитсадка.
Стосовно ваших акцій складно сказати, чи вони ще „живі”, але спробуйте звернутися до реєстратора акцій. Але, як мені відомо, з подібною до вашої проблемою зіткнулися усі міноритарні акціонери „ЛиНОСу”, котрі придбали акції за приватизаційні сертифікати.
12.05.2005 14:48
Запитання 4. Автор Иван / auditsss@mail.ru
Уважаемый господин Галкин. Я понимаю, что вопрос приватизацией ОАТ "ЛиНОС" вызывает бурю разных толкований, но есть ли на сегодня решение суда, свидетельствующее о незаконности приватизации или о не соблюдении исполнения условий договора купли-продажи акций? Если нет, то почему же тогда идет массовый пиар и нет обращений в суд? И скажите, а Вы можете огласить реальные последствия репреватизации ОАО "ЛиНОС"? Эмоции - это конечно "хорошо" но Вы реально представляете себе, что может быть после реприватизации? Прошу Вас - искренне ответьте на мой вопрос, ибо признание договора недействительным повлечет за собой возврат сторонам всех тех материальных и нематериальных активов, которые были получены в следствии исполнения данного договора.


11.05.2005 16:43
Уважаемый Иван,

сегодня нет решения суда, подтверждающего законность приватизации «ЛиНОСа» (Лисичанського НПЗ).
Что касается решения суда о незаконности приватизации, то на протяжении 2000-2003 годов суды, руководствуясь резолюциями Кучмы, отказывали в судебном рассмотрении этого дела.
Однако в 2003 году Апеляционный суд Киева постановил, что отказывали в рассмотрении исков безосновательно и незаконно. Но, к сожалению, к тому времени имущественный комплекс Лисичанского НПЗ уже был выведен из открытого акционерного общества (ОАО). Так что обращения в суд были и, надеюсь, будут еще, поскольку мы всегда заявляли, что проблему незаконной приватизации «ЛиНОСа» нужно решать через суд. Но, очевидно, сегодня такой иск должны подавать правительство и Генпрокуратура. Юридических оснований для этого предостаточно.
В то же время важно отметить, что на момент приватизации действовал судебный запрет на отчуждение государственного пакета акций «ЛиНОСа», который был проигнорирован чиновниками Фонда госимущества.
Таким образом, эта приватизация изначально юридически была незаконной. Считаю, что за такие действия, повлекшие значительные убытки государства, должны отвечать и чиновники, и участники приватизации, которые пошли на умышленное нарушение судебного запрета. Об этой проблеме мы говорили и тогда, когда Кучма был у власти, говорим об этом и сегодня.
Что касается запугивания возможными последствиями «реприватизации», то я еще раз напомню, что когда господа из Фонда госимущества, руководители «ЛиНОСа» и их российские вдохновители обосновывали необходимость продажи стратегически важного предприятия-монополиста, то на рынке был специально создан топливный кризис, на заправках также стояли ужасные очереди, а сами заправки почти не работали. Читай стенограмму парламентского слушания, выступления Мороза, Кожушко в материалах предыдущей конференции.
Сегодня, когда новая власть заявила о необходимости возврата украденного, мы снова столкнулись с искусственным топливным кризисом, снова доходит до шантажа правительства, снова говорят о возможном блокировании поставок нефти. Только теперь Украина уже не имеет Лисичанского НПЗ.
Ситуация улучшилась? Нет! Катастрофически ухудшилась! Но если бы предприятие было государственным, то была бы возможность завести туда дополнительные объемы нефти. Поставленной в Украину по тем же мировым ценам, но без включения в калькуляцию российской экспортной пошлины. Но нынешним хозяевам «ЛиНОСа» это не нужно.
Поэтому, проблему можно поправить, вернув незаконно приватизированный Лисичанский НПЗ (контрольный пакет 67,41% акций) в собственность государства. При этом ситуация такова, не ТНК будет выставлять какие-то требования к правительству, а наоборот – правительство может выставить ТНК счет о компенсации ущерба, нанесенного Украине. Он может исчисляться несколькими миллиардами гривень. К примеру, в материалах предыдущей конференции смотри ссылку на решение Верховного Суда по неуплаченным многомиллионым суммам акцизов – судебные иски инициировало еще правительство Кинаха.
Так что в результате возврата Лисичанського НПЗ должником может быть и ТНК.
12.05.2005 15:06
Запитання 5. Автор Павло Диковицький / pashad@rambler.ru
За яку ціну було продано комплекс? Які прицьому були борги підприємства? Чи погашені всі боргові зобов"язання новими власниками? Чи здійснювалось переобладнання виробничих потужностей перед продажем? Якщо так, то яка його вартість? В разі заниження вартості продажу підприємства чи порушені карні справи проти винуватців? Хто підписував документи про відчудження? Наперед дякую.


11.05.2005 17:46
Шановний Павло Диковицький,

За 67,41% акцій ВАТ „ЛиНОС” ТНК-Україна у середині 2000 року мала сплатити 53,1 млн. грн., та взяла не себе деякі інвестиційні зобов’язання, які виконувала за рахунок формування „потрібної” ціни на нафтопродукти. Однак до переліку інвестиційних зобов’язань не було включено обов’язку покупця погасити борги перед кредиторами.
Зауважу, що за п’ять місяців до цього, у лютому 2000 року, російська Альфа-груп (на той час вже власник ТНК) пропонувала за Лисичанский НПЗ 320 млн. дол. США для погашення цією сумою всіх боргів заводу. Додам, що станом на березень 1997 року заявлені у справі про банкрутство борги „ЛиНОСу” становили близько одного мільярда гривень. Пізніше, у травні 2000 року Вищий господарський суд повідомив Фонд держмайна про наявність у „ЛиНОСу” боргу перед кредиторами на суму один мільярд гривень та заявив про необхідність врахування цієї суми під час продажу пакету акцій, як однієї з умов конкурсу.
Стосовно виробничих потужностей, то перед продажем на Лисичанському НПЗ у 1994-1997 роках було створено та задіяно нове виробництво поліпропілену, яке коштувало 181 млн. дол. США. Також було модернізовано обладнання на суму 162 млн. дол., яка, до речі, чомусь не була врахована у балансі підприємства.
Причому висновок міжнародної аудиторської компанії містить цікаве застереження – „цю суму керівництво заводу розглядає як незначну”. Тож тут ще раз нагадаємо, що сам НПЗ продали за 10 млн. дол. Для порівняння, зазначу, що зараз російська компанія „ЮКОС”, котра перебуває у дуже складній ситуації, продає 53,7% пакету акцій нафтопереробної компанії „Mazeikiu nafta” (Литва) і планує отримати за нього близько 900 млн. дол. Загалом вартість, на даний час схожого за потужністю до „ЛиНОСу”, литовського концерну оцінюється у 2 млрд. дол., але через судові проблеми „ЮКОС” готовий зменшити ціну на 100-200 млн. дол.
Тому у мене немає жодних сумнівів, що під час продажу вартість „ЛиНОСу” було занижено у сотню разів, бо напередодні приватизації його цілком офіційно оцінювали щонайменше в 1,3 млрд. дол. Стосовно осіб, які своїми діями завдали великої шкоди державі, то ,наскільки мені відомо, кримінальні справи поки що не порушені. Документи з „приватизації” підписували тодішній голова Фонду держмайна Михайло Чечетов та керівник ТНК-Україна Креденцер О.Г. Підприємство до приватизації готував його директор Ю.Бойко.
Спасибі за змістовне питання. Дивіться також матеріали попередньої конференції.
12.05.2005 15:37
Запитання 6. Автор Максим / max_@bigmir.ne
Шановний пане Галкін, скажіть, будь ласка, доплата за придбаний за заниженою ціною НПЗ означає його повернення? Адже саме про такий механізм перегляду результатів приватизаційного конкурсу нині говорить Кабмін. Який варіант з ЛИНОСОМ, на Ваш погляд, найбільше відповідає інтересам України? І чи відповідає він Вашим особистим інтересам?
З повагою
Максим


11.05.2005 19:33
Шановний пане Максиме,

На мій погляд, питання доплати досить проблематичне, оскільки загрожує великою кількістю судових справ. Давайте подивимося на побутовому рівні: ви щось купили, а невдовзі продавець пропонує вам доплатити. Навряд чи, ви з цим погодитеся. Утім, подивимось сам закон, після його прийняття.
Але, на мій погляд, проблему підприємств, приватизація яких викликає сумнів, потрібно вирішувати через суд. Зокрема, Генпрокуратура може і зобов’язана у випадку порушень законодавства звертатися до суду з вимогою повернути підприємство та компенсувати завдані державі збитки. Приклад Лисичанського НПЗ свідчить про те, що його приватизація супроводжувалась кричущими порушеннями чинного законодавства, цілком достатніми для відновлення порушених прав держави. В аналітичній записці ми навели 16 юридичних підстав, які дозволяють ставити у суді питання про повернення державі вкраденого пакету акцій „ЛиНОСу” та про відшкодування мільярдних збитків за рахунок псевдоінвестора. Таке рішення цілком відповідає і моїм особистим інтересам. Сподіваюсь і Вашим. До речі, як свідчить наше Інтернет-опитування, за повернення „ЛиНОСу” у власність держави виступає 56% респондентів, за продаж іншим власникам на відкритому тендері за реальною ціною 1 млрд. дол. – 26%, і тільки 14% погоджуються залишити все як є.
12.05.2005 15:50
Запитання 7. Автор Надя Амон / nadyam@ua.fm
Хто Ви, пане Галкін? Яка політична сила Вас підтримує? Чиї капітали стоять за Вами? Ви що, нікого не боїтеся?


11.05.2005 19:44
Інформація про мене міститься на головній сторінці цієї Інтернет-конференції.
Стосовно політичної сили, то, гадаю, сьогодні мене підтримує переважна більшість водіїв, яким доводилося заправлятися бензином ТНК. Дивіться цікаву дискусію під назвою «Читатели пишут. Хорошая акция: «Украина без ТНК» за адресою www.obozrevatel.com/news_print/2005/5/6/11401.html
Чи я нікого не боюся? А чи боялись люди на Майдані?
12.05.2005 15:59
Запитання 8. Автор Borys / buytt@mail.ru
Доброго дня Шановне Панство,

скажіть будь-ласка де я можу отримати наступну інформацію або до кого можна звернутися по наведенному нижче питанню.
Справа в тому , що я в липні місяці 1994 року доручив Товариству з додатковою відповідальністю "Олбі-Довіра"
переказати належну мені суму МАЙНОВОГО СЕРТИФІКАТУ в розмірі 1050000 карбованців(станом на 1994р.).
Потім у січні 2003 року я отримав сертифікат іменних акцій ВАТ "Лисичанськнафтооргсинтез", що засвідчуе мое право
властності на 422 акції.
Номін. вартість акцій в сертифікаті визначена в розмірі 0.01грн. за акцію станом на січень 2003р.
Тож у мене виникають наступні питання:
1.Яким чином визначався пакет акцій, яким я володію?
2.Яким чином трансфомувалися кошти майнового сертифікату в карбованцях станом на 1994р. у кошти в гривні станом на
2003р. ?
3.Номінальна вартість акцій станом на 2005р. ?
4.Дивіденти за 10 років?
5.Представництво ВАТ "ЛиНОС" в Киеві чи інших компетентних осіб, до яких можна звернуся з приводу роз’яснення
окремих моментів.

Дякую.


12.05.2005 10:18
Я вже давав відповідь на схоже запитання за №3 та під час попередньої Інтернет-конференції.
Що стосується представництва ВАТ „ЛиНОС” у Києві, то, здається тут його не має, бо й у самому Лисичанську воно займає кімнату у дитсадку.
12.05.2005 16:04
Запитання 9. Автор Магістр, Київський економічний університет
Шановний Олександре Олексійовичу! Я постійно чую, та й у Ваших відповідях на минулій Інтернет-конференції називаються різні назви: Лисичанський НПЗ, ЛИНОС, Лінік, ТНК-ВР. Не можу збагнути, як же зараз називається завод? У якій формі він існує? Хто власники, які їх частки? І якщо повертати, то що саме? Які суми і кому держава має відшкодувати?


12.05.2005 10:24
Шановний пане Магістре,
Майже всю історію маніпуляцій із Лисичанським НПЗ викладено у попередній Інтернет-конференції.
Якщо коротко, то Лисичанський НПЗ було корпоратизовано у 1993 році, завод отримав назву ВАТ „ЛиНОС”. Частину його акцій за приватизаційні сертифікати було передано фізичним та згодом юридичним особам. У липні 2000 року державний пакет акцій, який становив на той час 67, 41 %, було продано ПІІ „ТНК-Україна”, що належала російській компанії ТНК, згодом ТНК-ВР. (Але одних лише підприємств, тотожних за назвою „ПІІ „ТНК-Україна” було щонайменше три. До речі, і торгові дома, які займалися збутом нафтопродуктів, також послідовно та методично ліквідовувались кожні півроку. Замітали сліди? Кому тепер споживач нафтопродуктів може пред’явити свої претензії? Це була свідома стратегія ТНК, оприлюднена його юридичним департаментом у пресі.)
Далі дуже стисло – через велику кількість різних, а інколи й однойменних підприємств, які створювалися та ліквідовувались:
ЛиНИК, на мій погляд, сумнівна структура, створена для виведення майна нафтопереробного комплексу ВАТ „ЛиНОС” (Лисичанського НПЗ).
Для довідки: ВАТ „ЛиНОС” сьогодні зареєстровано у приміщенні дитячого садка, за адресою: м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371.
Сам ЛиНИК за підсумками 2003 року „оприлюднив” збитки у сумі 28,5 млн. гривень. Але бізнес-план ТНК й передбачав, що прибутки від переробки нафти спрямовуватимуться ТНК, а всі витрати по переробці нафти лягатимуть на „ЛиНОС”. Для цього й були задумані різноманітні схеми оренди виробничих потужностей. Наприклад, на сайті ТНК-ВР Україна зазначається, що ВАТ „ЛиНОС” не має у власності потужностей із переробки нафти. ВАТ „ЛиНОС” переробляє нафту на нафтопереробних потужностях ЗАТ „ЛиНИК”, котрі експлуатує на основі договору оренди, укладеного між ЗАТ „ЛиНИК” та ВАТ „ЛиНОС”. Предметно у цьому може розібратися лише Генеральна прокуратура та Служба безпеки України. Потрібно лише витребувати сам бізнес-план та спеціальний юридичний звіт, виконаний міжнародною аудиторською компанією на замовлення ТНК, під час оцінки всіх активів ТНК для продажу British Petroleum.
12.05.2005 16:45
Запитання 10. Автор Михайло Гончар
Пане Галкін, вчора Прем’єр-міністр Ю. Тимошенко заявила, що Росія не має підстав підвищувати експортне мито зі $102 до $136,2 за 1 тонну нафти URALS. Чи підтримуєте Ви позицію Уряду в цьому питанні?


12.05.2005 10:41
Пане Гончар,
Це дуже цікаве питання.
Вважаю, що пані Тимошенко мала на увазі не саме право Росії встановлювати чи підвищувати експортне мито. Скоріше йшлося про безпідставне підвищення російськими компаніями в Україні ціни на нафтопродукти на величину експортного мита, адже експортне мито в Росії застосовується для перерахування у бюджет частини надприбутків російських нафтовидобувних компаній у разі підвищення цін на нафту на міжнародних ринках вище певних рівнів. Тому ми, звичайно, підтримуємо позицію уряду і вважаємо, що в цьому питанні треба серйозно розібратися. Мабуть міністр економіки Сергій Терьохін володіє достатньою інформацією, яка дозволяє йому стверджувати, що нинішнє високе експортне мито з Росії було пролобійоване російськими ж власниками українських НПЗ. Тож є реальна перспектива через Антимонопольний комітет вилучити незаконний зиск.
12.05.2005 17:00
Запитання 11. Автор Татьяна / tanja@tim.kiev.ua
Скажите честно, господин Галкин, если ТНК-ВР возвратит вам долг, Вы прекратите выступать за анулирование результатов приватизационного конкурса и возвращение Лисичанского НПЗ государству?


12.05.2005 10:56
Уважаемая госпожа Татьяна,
Отвечаю абсолютно честно: я безусловно буду настаивать на возвращении долга Лисичанского НПЗ моей компании. Но, в тоже время, я не рассматриваю возврат Лисичанського НПЗ в собственность государства как мою частую инициативу. Тем более, что сегодня эту инициативу поддерживаю не только я.
12.05.2005 17:07
Запитання 12. Автор Олена / melnyko@mail.ru
Шановний пане Галкін, мене цікавить питання, які реальні результати принесе таке обговорення в Інтернеті проблем Лисинчанського НПЗ? Чи зміниться щось на краще, чи залишиться на стадії балачок?
Якщо такі обговорення приносять реальну користь, можливо потрібно всі державні, стратегічні питання виносити на широкий загал, даючи тим самим змогу людям самим висловити думку з тої чи іншої проблеми.
Дякую.


12.05.2005 11:17
Шановна пані Олена,
Про необхідність таких „балачок” свідчить хоча б те, що зараз наша Інтернет-конференція в реальному часі за рейтингом відвідувань посідає четверте місце після персональних сайтів Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та об’єднання „Пора”.
Без балачок, обговорень, дискусій (на куні, на роботі, в кулуарах, у ЗМІ чи в Інтернеті) не обходиться прийняття жодного важливого рішення.
Стосовно Вашої думки, то я її підтримую: обговорення стратегічних питань необхідно виносити на широкий загал. Таке обговорення дуже важливе для політичних, соціальних, економічних дискусій.
У нашому випадку, може саме з Інтернету за матеріалами Інтернет-конференцій ТНК-ВР дізнається про якість власного бензину та осмислить грубі порушення чинного законодавства України під час приватизації ЛиНОСу? Та й взагалі, будь-яке обговорення – тільки на користь.
12.05.2005 17:17
Запитання 13. Автор Иван Владимирович, Луганск
Александр Алексеевич, не можете ли Вы прояснить ситуацию относительно того, как российские нефтяные корпорации, в частности Тюменская нефтяная компания, формирует цену на нефть, которая поставляется в Украину? Не считаете ли Вы существующий механизм ценообразования является таким, что наносит ощутимый вред интересам нашего государства?


12.05.2005 11:24
Уважаемый Иван Владимирович,
Технология формирование цены является коммерческой информацией предприятия, которая, возможно, не полностью известна даже налоговым и контролирующим органам, поскольку зачастую в эту технологию инсталирована цепочка оффшорных компаний, да и «голова», то есть реальный собственник тоже прячется в каком-нибудь оффшоре. Это затрудняет мой ответ.
Но о том, что ТНК, как и другие российские собственники нефтеперерабатывающих заводов в Украине, включают экспортную пошлину на нефть из России в цену нефтепродуктов мы знаем, по крайней мере, из заявления министра экономики С.Терехина от 21 апреля 2005 года.
Он кстати, считает, что на российских нефтяных компаниях происходит перекрестное субсидирование собственных затрат – субсидирование за счет украинцев. И для поднятия цен всегда выбирается одно и то же время – время посевной и уборки урожая. Также суть такой аферы была озвучена экспертом в области нефтепродуктов Олегом Гавришом в интервью 5 каналу. Гавриш по-крайней мере хорошо осведомлен в том, как «варится» цена на «кухне» ТНК, поскольку он уже длительное время поет дифирамбы о деятельности ТНК в Украине. Так вот, на вопрос ведущего, из чего же состоит цена на нефтепродукты и каков прогноз на будущее, Гавриш основными ее составляющими назвал мировую цену на нефть и экспортную пошлину из России.
Тоесть, в итоге к мировой цене нефти прибавляется экспортная пошлина из России. К этому следует добавить соответствующие дополнительные статьи затрат – т.н. «накрутки» и «разрешенную» прибыль – 15 % рентабельности.
К примеру, если на 01.01.2004 г. экспортная пошлина из России составляла 35 долларов на тонну нефти, то на 01.06.2004 г. – 41,6 доллара, на 01.10.2004 г.– 84,0 доллара, на 01.04.2005 г.– 102,6 доллара, а с июня 2005 года она будет установлена на уровне 136 долларов на тонну нефти.
В данном случае, я называю аферой именно включение экспортной пошлины в себестоимость нефтепродуктов.
Ведь суть этой пошлины для Путина – изъятие части сверхприбыли нефтедобытчиков при запредельном росте мировых цен на нефть. Тесть для России это частичная рентная плата. Но ни один покупатель российской нефти на мировом рынке не платит эти отчисление в бюджет России. Не мыслимо, чтобы покупатель, например в Польше или Венгрии, доплатил 102 долл. к цене только потому, что российская добывающая компания оплатила этот сбор/налог в бюджет России.
И даже если в этих странах нефтепродукты дороже, чем в Украине, то они дороже только за счет налогов, которые идут в бюджеты Польши или Венгрии, а не в бюджет России.
И только Украина платит эту, по существу дань, России.
К тому же еще и с разрешенной «накруткой» в 15%. Более того, нефтепереработчики показывают еще и убытки и таким образом не платят налоги на прибыль и на добавленную стоимость, хотя реально рентабельность нефтепереработки запредельная.
Поскольку мы по большей части ведем речь о деятельности ТНК, то скажу, что по итогам 2003 года «ЛиНИК» задекларировал убытки на уровне28,5 млн.грн.
Что имеем в итоге? Недавно Анатолий Кинах сообщил, что «в апреле переработано на 22 % нефти меньше, чем запланировано -- 1,4 миллиона тонн, а в мае планируется не более 1 миллиона тонн».
Именно таким образом, с одной стороны, создается дефицит бензина, наращиваюся цены, а с другой стороны, сокращение переработки будет с лихвой компенсировано с июня, когда экспортная пошлина с каждой тонны нефти вырастет еще на 33,4 доллара.
Тот же Лисичанский НПЗ в мае стоит.
Для этого у российских собственников имеется куча причин. Но, как я уже говорил, есть еще дна причина, о которой в ТНК помалкивают – в июне на переработке 700 тысяч тонн нефти ТНК дополнительно получит 23 миллиона долларов.
А добавив разрешенные 15% прибыли, выигрыш от простоя в мае составит более 26 миллионов долларов! При этом общая сумма выгоды только от включения экспортной пошлины в переработку 700 тысяч тонн нефти в июне составит от 156 до 180 миллионов долларов США. За один месяц! Так зачем, скажите, спешить с „ремонтом”?
16.05.2005 16:40
Запитання 14. Автор Володимир Титаренко
Олександре Олексійовичу, скажіть будь-ласка "Як повернути вкрадений Лисичанський НПЗ та захистити національні інтереси України"? Які механізми Ви плануєте застосувати або ж вже використовуєте для цього?
З повагою, Володимир Титаренко


12.05.2005 11:26
Ми пропонуємо новій владі цілком цивилізований шлях вирішення проблеми загальнодержавної ваги – через суд визнати приватизацію ВАТ „ЛиНОС” незаконною та повернути державі 67,41 % пакет акцій.
Зважте, факти невмолимо свідчать, що коли Криворіжсталь продали за півціни, то Лисичанський НПЗ -- за одну соту від реальної ціни!
В аналітичній довідці ми виклали 16 юридичних підстав, кожна з яких є цілком достатньою для визнання конкурсу з продажу державного пакету акцій недійсним.
При цьому ми виклали не весь перелік порушень, а найбільш вразливі для сприйняття. Зокрема, уже той факт, що претендент подав документи на конкурс вже після закінчення визначеного законом терміну їх прийняття (!!!) вимагає визнання конкурсу недійсним. Але ж подібних кричущих порушень безліч!
Тож Кабінет Міністрів, Фонд держмайна та Генпрокуратура мають всі підстави для відновлення порушених прав держави Україна. І зобов’язані це зробити.
16.05.2005 16:43
Запитання 15. Автор Т. Шаров / tosha7@inbox.ru
Яка, на Вашу думку, реальна причина зупинення Лисичанського НПЗ? Як це може вплинути на ситуацію на ринку нафтопродуктів України? Як Ви взагалі ставитеся до способів регулювання нафтового ринку, які сьогодні застосовує уряд Тимошенко?


12.05.2005 11:59
Важаю, що зупинка Лисичанського НПЗ штучна та, з одного боку, є елементом шантажу нової української влади, а, з другого, її метою є нарощування ціни на ринку нафтопродуктів та отримання у червні до 26 мільйонів доларів додаткового зиску (за рахунок збільшення із червня експортного мита на нафту із Росії до 136 долларів).
Детальна відповідь на цей аспект проблеми міститься у відповіді на попереднє запитання.
Сьогодні сплановані та скоординовані дії російських власників українських НПЗ уже призвели до штучного зростання цін на нафтопродукти в Україні. Тож сьогоднішні вимушені та зовсім не ринкові кроки уряду зі стримування цін на ринку нафтопродуктів у кінцевому підсумку не вирішують першопричини – монополізації постачання нафти в Україну, нафтопереробки та ринку нафтопродуктів в Україні трьома близькими за духом та за “підпорядкуванням” компаніями.
Така ситуація утворилася внаслідок, без перебільшення, злочинних дій Леоніда Кучми та його довірених осіб, зокрема, дій стосовно незаконної приватизації Лисичанського НПЗ. Мало того, що нафтопереробний комплекс ВАТ „ЛиНОС” було продано хіба що за одну соту від його реальної вартості, то ще й було закладено передумови неринкових афер та маніпуляцій на ринку нафтопродуктів.
Отже, уряд Ю. Тимошенко поки що бореться із наслідками, а не із причинами такого стану. Але є сподівання, що незабаром уряд візьметься й за причини, щоб раз і назавжди дати по руках тим, хто “хоче викручувати руки Україні та за рахунок України отримувати надприбутки”.
Врешті-решт, чому нас уже не дивує, що навіть у США, де зарплати у десятки разів більші від українських, ціна пального нижча?
А нижча тому, що там справді вільний і конкурентний ринок, що там справді прозора процедура ціноутворення, котра можлива лише за умови належної роботи Антимонопольних органів.
Ось цього я бажаю і нашому уряду.
16.05.2005 16:43
Запитання 16. Автор Сергей
Cегодня услышал по радио "Эра" заявление Юлии Тимошенко о том, что нас буквально задавила монополия российских нефтяных компаний, которые осуществляют махинации с ценами, допускают сговоры и т.д. И что вроде бы мы и без России проживем, ибо в мире достаточно других источников для поставок нефти. Как Вы относитесь к таким утверждениениям высших должностных лиц нашего государства? И о каких таких источниках идет речь?


12.05.2005 12:55
Заявление абсолютно справедливое по своей сути – поставка нефти в Украину, нефтепереработка и реализация нефтепродуктов в Украине монополизированы тремя российскими компаниями.
Сегодня Россия является основным источником нефти для Украины, но если мы хотим приблизиться к европейским стандартам энергетической безопасности, мы должны диверсифицировать источники поставки нефти.
Однако я считаю, что если правительство по каким-то причинам не решит более простую задачу возврата незаконно приватизированного Лисичанского НПЗ, то ему вряд ли удасться решить задачу более высокого уровня – задействовать другие источники для поставки нефти.
Ведь большинство НПЗ находятся в руках российских нефтедобытчиков, которые прямо таки, не излучают желания пустить на простаивающие мощности «чужую» нефть. Даже если правительству, к примеру, удастся привлечь казахскую нефть, то где-то нужно ее перерабатывать.
Кроме того, если мы возьмем то же пример нефтепровода Одесса-Броды, то увидим, что Кучма с известным нам Юрием Бойко и его покровителями из ТНК сделали все, чтобы заблокировать создание нового транспортного коридора для поставок каспийской или иракской нефти в Украину и Европу -- этот нефтепровод был ими заблокирован.
А тем временем главный лоббист реверса нефтепровода «Одесса – Броды» -- Тюменская нефтяная компания -- подписала договор о строительстве альтернативного нефтепровода «Бургас – Александропулис», запуск которого значительно уменьшает потенциал маршрута «Одесса – Броды». Так что имеем дело не только с махинаторами и заговорщиками на рынке нефтепродуктов, но и с махинаторами геополитического уровня.
Однако им вряд ли удались бы эти махинации без помощи «малороссийских казачков».
Поэтому для новых нефтяных источников еще предстоит расчистить русло.
16.05.2005 16:44
Запитання 17. Автор Олексій М.
Як Ви оцінюєте позицію нового керівництва Фонду держмайна, зокрема пані Валентини Семенюк, стосовно можливості повернення Лисичанського НПЗ у власність української держави? Чи повинні відповідати колишні керівники ФДМУ М. Чечетов та О.Бондар за незаконну передачу заводу у власність ТНК?


12.05.2005 13:58
Позиція нового керівництва Фонду держмайна поки що проявилась мало – можливо причиною цьому є те, що нове керівництво працює недавно, тож іще не вивчило усі проблеми.
Ці проблеми дуже складні, бо попереднє керівництво Фонду, якщо говорити хоча б про приватизацію Лисичанського НПЗ, припустилось багатьох явних порушень чинного законодавства України.
Сподіваюсь, що й наша Інтернет-конференція послужить новому керівництву Фону держмайна джерелом інформації, яке допоможе йому грунтовно вивчити проблему незаконної приватизації ВАТ „ЛиНОС” та відновити порушені прав держави Україна.
Що стосується попереднього керівництва Фонду держмайна, зокрема Михайла Чечетова, на моє переконання він дуже добре розумів, що підписує явно незаконні рішення, бо йому було дуже добре відомо про порушення приватизаційної процедури, про судову заборону продажу пакету акцій, про оскарження процедури конкурсу, про інші порушення.
А коли так, то вони не повинні ховатися за колегіальні рішення, а мають за свої незаконні дії відповідати перед судом.
Тільки така позиція зможе поламати практику, коли чиновники віддають за копійки багатомільйонну державну власність і не несуть за свої усвідомлені дії жодної відповідальності.
16.05.2005 16:45
Запитання 18. Автор Небожилов (псевдоним)
Пане Галкін, Ваша Аналітична записка, розміщена на цьому сайті, звернена до вищих державних органів України. Чи надіслана вона туди? Чи намагалися Ви зустрітися з Ю.Тимошенко для інформування її про ці 16 порушень? Якщо ні, то чи плануєте це зробити? Якщо така зустріч усе ж таки відбудеться, як Ви будете будувати розмову з нею?


12.05.2005 14:06
Пане Небожилов, спасибі за цікаві питання.
Ваш чудовий псевдонім чітко вказує від кого залежить, чи будуть захищені інтереси держави. Повідомляю, що “небожителі”, тобто вищі державні органи, знають про наявну проблему незаконної приватизації ВАТ „ЛиНОС” -- починаючи з моменту незаконного вилучення нафтопродуктів із давальницької нафти підприємницьких структур у 1992 – 1993 роках на Лисичанському і Кременчуцькому нафтопереробних заводах та закінчуючи грубими порушеннями чинного законодавства під час приватизації ВАТ „ЛиНОС”.
Тож метою нашої Інтернет-конференція передусім є громадське обговорення існуючої проблеми, щоб незабаром ніхто не міг сказати, що не чув про завдання великої шкоди національним інтересам, порушення прав акціонерів, кредиторів, працівників ВАТ „ЛиНОС”і, врешті, державі Україна -- у минулому найбільшого акціонера НПЗ, котрий втратив шалену купу грошей і перетворився в одного з найбільших спонсорів російських нафтових компаній та російського бюджету.
Разом з тим, останнім часом найвищі державні посадовці чимало уваги приділяють спілкуванню з народом за допомогою такого справді демократичного засобу, як Інтернет, то сподіваюсь, що наші звернення потраплять до найвищих адресатів.
Як, утім, я не виключаю іншої можливості поінформувати Юлію Тимошенко про кричущі порушення під час приватизації “ЛиНОСу”.
16.05.2005 19:13
Запитання 19. Автор Андрій Анатолійович
Шановний пане Галкін! Чи вирішить повернення Лисичанського нафтопереробного заводу у власність держави проблему енергетичної незалежності України? Можливо, слід переглянути приватизацію і інших нафтопереробних заводів?


12.05.2005 14:26
Шановний Андрію Анатолійовичу!
Повернення Лисичанського нафтопереробного комплексу у власність держави на першому етапі реально вирішить проблему енергетичної незалежності України.
Приватизацію інших нафтопереробних заводів також варто проаналізувати на предмет дотримання чинного законодавства України чи то під час приватизації, чи при „мінімізації” податків або незаконного відшкодування ПДВ.
При цьому я не вважаю, що потрібно ставити питання про повернення всіх НПЗ у власність держави, але врешті-решт, за наявності правових підстав рішення має ухвалювати суд.
На мою думку, поєднання державних та приватних нафтопереробних потужностей створить належний баланс інтересів. Саме так, зокрема, так зроблено у Туреччині.
Головним має стати завдання зі створення конкурентного середовища - як стосовно постачання і переробки нафти, так і стосовно збуту нафтопродуктів.
Знову наведу приклад Туреччини: турецький уряд, виставляючи НПЗ на конкурс, блокував майбутньому власнику право доступу до роздрібного ринку нафтопродуктів та розривав ланцюжок майбутніх монопольних змов.
16.05.2005 19:14
Запитання 20. Автор Борис / buytt@mail.ru
Доброго дня Шановне Панство, скажіть будь-ласка де я можу отримати інформацію щодо стану справ з ВАТ "ЛиНОС", або до кого можна звернутися по цьому питанню.


12.05.2005 14:34
Доброго дня Борисе,
Чимало інформації про основні події довкола Лисичанського НПЗ та про його стан ви можете знайти у матеріалах цієї та попередньої Інтернет-конференцій.
Зважте, що потужності Лисичанського НПЗ вже виведені із ВАТ „ЛиНОС”, а саме товариство, акціями якого володіють тисячі “простих” акціонерів, сьогодні розміщено у кімнаті дитсадка за адресою м.Лисичанськ, вул.Свердлова, 371.
Якщо у Вас виникнуть додаткові питаня, я із задоволенням відповім на них.
16.05.2005 19:14
Запитання 21. Автор Володимир Лещенко, м. Київ / admin@pozitron.com.ua
Шановний пане Олексію! Останнім часом пожвавилися розмови про експортне мито на російську нафту, але широкому загалу невідомо, чи входить це мито в ціну російської нафти, що постачається в Україну, чи це є додаткова плата, окрім ціни, що лягає на українських експортерів? Чи не могли б Ви дати аргументовану відповідь на це питання?


12.05.2005 14:59
Шановний пане Володимире,
Відповідь на Ваше запитання детально викладена у відповіді на тринадцяте запитання.
Додам, що експортне мито – це додаткова плата, відрахування до бюджету Росії, яке лягає на українських споживачів.
Тут своє слово мав би сказати Антимонопольний комітет України, бо при належному підході, всі ці аферистичні нарахування можуть бути вилучені із доходів трьох російських компаній відповідно до чинного законодавства України.
Якщо сама Росія не соромиться нараховувати тій же ТНК-ВР багатомільйонні штрафи, то чому цього не робить Україна?
16.05.2005 19:15
Запитання 22. Автор Яна / ann_koval@ukr.net
Скажіть, які забов”язаня узяли на себе інвестори вашого підприємства і чи були вони виконані, в якому стані ваше підприємство приватизувалося і що змінилося на сьогодні? Чи підвищився рівень зарплат чи покращилися умови роботи?
На вашу думку, який із варіантів, доплата чи висунення додаткових умов інвесторам краще позначиться на розвитку підприємства?


12.05.2005 15:00
Шановна Яно,
За час, що минув після приватизації, наше підприємство пішло значно далі первинних зобов’язань: сьогодні воно найсучасніше та найбільше за обсягами виробництва серед галузевих підприємств СНД і Східної Європи.
Також створено нові робочі місця, зросли зарплати та покращились умови праці. Скажу лише, що іще у 2002 році наше підприємство визнане переможцем у Всеукраїнському конкурсу „Кращий роботодавець року”.
Стосовно Вашого другого запитання, то я дотримуюсь тієї думки, що питання законності приватизації має вирішувати суд, оскільки позасудові варіанти доплати чи висунення додаткових умов загрожують судовими процесами у тому числі у міжнародних судах.
16.05.2005 19:15
Запитання 23. Автор В.о. заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Прилуцької міської ради П.М. МАЗЕПА
Шановний пане Олександре Галкін !
На Вашу думку, чи зможе уряд утримати нинішню ціну на бензин? Що потрібно зробити для захисту національних інтересів України сьогодні та в майбутньому?


12.05.2005 15:08
Шановний пане Мазепа!
В сьогоднішніх умовах уряд не має реальної можливості утримати ціни на нафтопродукти, оскільки підприємства належать російським постачальникам нафти, котрі консолідовано тиснуть на ринок. Тож нинішня боротьба на „бензиновому фронті” – це лише реакція на обставини, що виникли.
Що потрібно зробити?
Повернути вкрадений Лисичанський НПЗ (можливо іще якийсь) та, задіявши власну українську нафтопереробку, створивши конкурентне середовище і реально впливати на ринок нафтопродуктів. Сьогодні уряд заявляє про будівництво нових НПЗ, але для цього потрібні дуже великі кошти, тоді як існуючі НПЗ з волі російських господарів або стоять недовантажені, або взагалі зупинені.
Але якщо власники НПЗ проводять змовницьку, антидержавну політику, то хіба держава не повинна захистити національні інтереси?
Тим паче, що правових підстав для такого рішення вистачає.
16.05.2005 19:16
Запитання 24. Автор Ілля Лерін / IVLuponosov@vestacorp.com.ua
1). Коли від слів влада дійде до діла ?
2). Хто повинен стати власником. Як новий власник зможе "загрузити" завод без "ресурсу" сьогоднішніх власників заводу.
3). Яка позиція ВР. Хіба їх все не влаштовує так як є?
Дякую за щирі відповіді.


12.05.2005 16:11
1. За перші 100 днів новий уряд не може вирішити проблеми, які створювалися протягом останнього десятиріччя. Причому, створювалися свідомо та за активної участі українських високопосадових лобістів російських інтересів. Тим більше, в умовах нав’язаної нинішніми власниками НПЗ превентивної війни за збереження своїх позицій в нашій країні.
Поки що уряд відбиває цей напад, та може та обставина, що тільки-но у Києві починають говорити про необхідність диверсифікації поставок енергоресурсів, як Москва проводить узгоджену із російським нафтобізнесом політику штучного обмеження поставок нафти на українські НПЗ, нарешті відкриє нашим урядовцям і захисникам держмайна очі, і вони, поборовши тимчасові проблеми, займуться викоріненням глибинних причин чергової спланованої кризи.

2. Власником має стати держава. А уряд має найняти професійних менеджерів (з України чи інших країн), які налагодять ефективну роботу підприємства.
Особливо підкреслю, що на сьогоднішній день Лисичанським НПЗ управляє „команда”, котра навіть не зуміла без кричущих порушень чинного законодавства підготувати пакет документів для участі у приватизаційному конкурсі. Та сама „команда” виробляє дуже сумнівної якості нафтопродукти – послухайте, що про якість бензину від ТНК кажуть водії.
3. Верховну Раду нинішня ситуація на ринку нафтопродуктів влаштовувати не може.
До речі, свого часу Верховна Рада присвятила проблемі Лисичанського НПЗ декілька засідань, під час яких висловлювалися застереження стосовно можливості розвитку подій за нинішнім сценарієм. Однак минула влада на чолі з Кучмою ці застереження зігнорувала та заявила про себе, як про лобістів інтересів російських нафтових компаній.
Водночас у лютому поточного 2005 року Верховна Рада проголосувала за направлення депутатського запиту до Фонду держмайна, Кабінету Міністрів України, Служби безпеки України та Генеральної прокуратури України про необхідність вивчення обставин незаконної приватизації ВАТ „ЛиНОС” та усунення порушень чинного законодавства України.

Ще раз підкреслю, що у нової влади є всі підстави для повернення вкраденого ВАТ „ЛиНОС”.
16.05.2005 19:16