Стенограма конференції

Що робити з вітчизняною освітою та наукою?


відбулась 27-01-2005 з 14.00 до 16.00.
Учасник(и) конференції: Сергій Комісаренко, академік Національної академії наук та Академії медичних наук України, екс-кандидат на пост Президента України, відомий державний і громадський діяч та дипломат


Запитання 1. Автор Иван Назовский, Киев / n_ivashko@ukr.net
Уважаемый Сергей Васильевич, какие методы стимулирования (кроме финансовых) имеются сейчас у НАН Украины для увеличения притока молодых ученых?
Спасибо.


21.01.2005 16:48
Залучення та допомога науковій молоді є абсолютно критичним питанням для розвитку науки в Україні. У НАН України та її установах ми використовуємо такі методи стимулювання: встановлення надбавок до посадових окладів, швидше просування по науковій кар’єрі (для талановитих, перспективних та працьовитих співробітників), відрядження за кордон для роботи у провідних наукових центрах та для участі у наукових форумах, встановлення спеціальних додаткових стипендій та премій. Звернення до відповідних установ для надання житла молодим вченим.
27.01.2005 14:00
Запитання 2. Автор Тетяна Охрименко, Львів / tanya_2071@ua.fm
Шановний Сергію Васильовичу!
Поздоровляю Вас, а також усіх відвідувачів сайту, з інавгурацією народного Президента Віктора Ющенка!
З приводу закінчення президентських перегонів хотіла б запитати Вас, що Ви, як науковець, політик та громадський діяч збираєтесь робити зараз, після перемоги В.Ющенка? Які нагальні проблеми НАН та Інституту біохімії будете вирішувати?


24.01.2005 12:32
Дякую за поздоровлення і в свою чергу поздоровляю вас. Після перемоги Ющенка я продовжуватиму працювати як працював і раніше, але дуже сподіваюся і вірю, що так воно й буде, що умови для роботи та настрій будуть значно кращими, ніж при минулому Президентові.
Наукові проблеми установ НАН та ІБХ залишилися такими ж самими, тобто вирішення найбільш нагальних проблем в науці і, зокрема, найважливіших для нашої країни. В той же час думаю, що організаційна діяльність нашої Академії потребує певного реформування.
27.01.2005 14:12
Запитання 3. Автор Світлана Тулуб, Вінницька область
Скажіть, будь ласка, чи були запрошені Ви та інші кандидати на пост Президента України на інавгурацію Ющенка? Як Ви оцінюєте його перші призначення та поїздку на поклін до Москви?


25.01.2005 18:27
Ні, я не був запрошений. Перші призначення В.Ющенка оцінюю як правильні, але майбутнє покаже. Поїздка до Москви не була поклоном, а правильним дипломатичним кроком.
27.01.2005 14:14
Запитання 4. Автор Наумов Борис Михайлович / SandrovOS@ukr.net
Шановний Сергію Васильовичу,
як ви оцінюєте подальшу перспективу розвитку вітчизняної науки,


25.01.2005 22:35
Перспективи розвитку вітчизняної науки я оцінюю оптимістично у разі плідної співпраці нового керівництва країни та керівників вітчизняної науки, і песимістично, якщо ставлення керівництва до науки та зусилля вчених на її реорганізацію залишаться на минулому рівні. Ми не можемо собі цього дозволити.
27.01.2005 14:17
Запитання 5. Автор Aлиса г.Изюм, Харьковской обл. / coolalice@inbox.ru
Уважаемый Сергей Васильевич!
Поздравляю вас, а так же весь наш украинский народ с инаугурацией нашего народного законного Президента Виктора Андреевича Ющенка!!! Хотелось бы узнать ваше мнение по поводу назначения Юлии Владимировны и.о. Премьер-министра Украины и как вы считает, кто может принести больше пользы нашему государству занимая эту должность?


26.01.2005 00:11
Дякую і поздоровляю не тільки Вас, але й і тих, хто голосував проти Ющенка, тому що його обрання має принести позитивні зміни для майбутнього усіх громадян України.
Я позитивно оцінюю призначення Ю.Тимошенко в.о. Прем’єр-міністра. І дуже сподіваюсь, що вона виправдає довіру нашого Президента і тих людей, які її підтримують. Це дуже розумна, енергійна та вольова людина (та ще й красива). Але майбутнє покаже.
Визначити, хто може принести більше користі державі, можна тільки порівнюючи діяльність в той же самий час і за тих самих умов. Практично це неможливо. Можна тільки здогадуватися.
27.01.2005 14:27
Запитання 6. Автор Сергей / skr@front.ru
Как соотносятся образ интеллектуала и дипломата с Вашим помпезно-агиточным предвыборным роликом? Вы считаете что украинская наука заслуживает ТАКОЙ рекламы?


26.01.2005 09:05
Взагалі мені подобаються критичні, але справедливі зауваження і навіть роздратований тон. В даному випадку, я думаю, що ви неправі. По-перше, моя так названа Вами реклама не мала ніякого відношення до української науки. По-друге, мій передвиборчий ролик (насправді їх було два) абсолютно не був помпезно-агітаційним. Абсолютна більшість відгуків на передвиборчий матеріал для телебачення визнала агітаційний матеріал за мене чи не найкращим і найбільш виваженим та реальним.
27.01.2005 14:31
Запитання 7. Автор Шимбарева, Одесса
Что думаете Вы о безысходном положении врачей, обычных врачей, которым, собственно, и внедрять достижения науки??Как живут они на эту страшую, унизительную зарплату, а если ее и повышают, то фонд зарплаты по учреждению оставляют прежний, и врачей заставляют переходить на 0,75 0,5 ставки, работая при этом полный день! Зачем так много плодят врачей мед институты, а потом эти выпускники не могут найти себе работу, потратив 7-8 лет на образование? Известно ли Вам как растет пьянство среди врачей- от безысходности, от нищеты. И какое лицемерие гвоздить врачей позором за то, что они, дескать , берут деньги у пациентов.Впрочем, вся наша страна- это сплошное лицемерие! Почему такие известные медики, как Вы стоят в стороне от этих проблем? Потому, что ВАМ хорошо, тепло. сытно, так же хорошо Вашим детям- что Вам до народа, для которого, якобы Вы развиваете науку, что Вам до страны, Вам и еже с Вами? Иначе Вы бы не молчали!!


26.01.2005 10:14
Я згоден практично з усіма Вашими зауваженнями стосовно принизливого стану вітчизняної системи охорони здоров’я. Але в міру моїх можливостей я не стою осторонь цієї проблеми і при кожній нагоді публічно виступаю за необхідність корінної зміни цієї системи. Зокрема, я про це писав у численних статтях, при виступах на телебаченні (якщо мене допускали до камери), у своїх виборчих програмах.
Моя публічна позиція стосовно корумпованості у керівництві системи охорони здоров’я, була однією з причин негативного ставлення до мене колишнього президента та цілої низки міністрів охорони здоров’я.
27.01.2005 14:38
Запитання 8. Автор Алла. Житомир
Уважаемый Сергей Васильевич. В первом туре выборов я проголосовала за Вас, хотя и понимала, что шансы "проффесоров" несоизмеримо выше. На Ваш взгляд, каковы сроки вывода из управления всех отраслей власти, науки и промышлености отщепенцев без надлежащего образования, без стыда и совети и умения соблюдать элементарне правила поведения в обществе, имеющих нужных людей, которые их протежируют и необходимое количество денег, чтобы удержаться на своих постах?


26.01.2005 10:36
Дякую за Ваш голос. Процес виведення з органів управління корумпованих чи низько професійних чиновників є довгим, болючим, але вкрай необхідним процесом. Конкретних термінів він не має і залежатиме від багатьох чинників. Дуже сподіваюсь, що цей процес стане одним з головних пріоритетів нового Президента та його команди. Л.Кучма за 10 років створив таку „антинародну” систему державної влади в центрі та на місцях, що правильно реформувати її і повернути владі довіру народу потребуватиме і часу і зусиль.
27.01.2005 14:44
Запитання 9. Автор Мушта Олександра Іванівна вчитель зош№86 м.Одеса / m_andrew@ua.fm
Шановний Сергію Васильовичу! Наше майбутнє зараз сидить за шкільними партами і мріє про карантин. Чому щороку так хворіють і діти, і вчителі? Може, час змінювати умови роботи і навчання? Зменшити класи до 15 учнів, контролювати навантаження і відпочинок вчителів( де ті путівки до санаторіїв?),відокремити працю вчителя-предметника від праці класного керівника (а може,і взагалі, класні керівники і не потрібні?),відмінити медальні пільги і тощо. Пропозицій багато.Головне, школа потребує змін.


26.01.2005 12:44
Стан здоров’я та освіти дітей є однією з найбільших загроз для майбутнього України. Для ліквідації цієї загрози необхідна трансформація як системи охорони здоров’я, так і середньої освіти. Але викладення моїх уявлення цих реформ потребує багато часу та місця.
27.01.2005 14:46
Запитання 10. Автор А.П. Мірошниченко / mir@ira.kharkov.ua
Шановний Сергію Васильовичу,
чи будете Ви відстоювати збільшення фінансування галузі фундаментальних наук при корегуванні держбюджету на 2005 рік?
Бажаю Вам нових творчих успіхів!


26.01.2005 13:22
Дякую за добрі побажання. Ми будемо наполягати на збільшення фінансування науки взагалі, і фундаментальної в першу чергу. Наприклад, у бюджеті 2005 року запит НАН України був зменшений на 400 млн. грн.
27.01.2005 14:48
Запитання 11. Автор Николай
Сергей Васильевич, как Вы относитесь к системе грантов за научную деятельность? Ведь такая практика распространена за рубежом, что нужно сделать для развития системы материальных поощрений научной деятельности в Украине.
Спасибо.


26.01.2005 14:27
Якщо коротко. Забезпечивши базове фінансування, додаткове фінансування має проводитися саме за системою грантів та цільового фінансування. При цьому необхідно забезпечити незалежну експертизу, прозорий, справедливий і кваліфікований розгляд проектів, можливо за участю закордонних фахівців, а також охорону інтелектуальної власності. Це буде основою для матеріальних заохочень наукової діяльності.
27.01.2005 14:54
Запитання 12. Автор Трюхан Вадим / dss98562@hotmail.com
Шановний Сергію Васильовичу! Запитання до Вас як до дипломата і видатного державного діяча.

Останнім часом з"являється багато оцінок євроінтеграційним перспективам України. Абстрагуючись від "ні" і "так" Україні в Європейському Союзі, яка, на Вашу думку, має бути модель побудови горизонталі та вертикалі органів державної влади, яка б потенційно була спроможньою трансформувати Україну у стан бажаного для Європейського Союзу члена цього елітного клубу.

Дякую.


26.01.2005 14:29
Не дивлячись на різні думки (кожен громадянин України вільний обирати своє власне уявлення), переконаний, що майбутнє України – у Європейському Союзі. Коли? Ніхто напевне не може знати. Чому? Тому що цей процес залежить від дуже великої кількості чинників. Головним є те, що для вступу до ЄС Україна повинна виконати цілу низку перетворень та зобов’язань, і ці перетворення будуть спрямовані так чи інакше на покращення життя громадян України. Адекватним є приклад Польщі, яка більш-менш схожа на Україну за розмірами, населенням, менталітетом і т.п. За 13 років після набуття асоційованого членства в ЄС до вступу (1991-1994) Польща суттєво змінила свою економіку, законодавство, освіту та погляди громадян на ЄС, не поступилася багатьма своїми національними інтересами і тепер стала рівноправним членом ЄС. Тобто, чи вступимо ми до ЄС скоро чи пізніше, але обравши шлях до ЄС, ми вже будемо працювати на майбутнє України.
27.01.2005 15:03
Запитання 13. Автор Jurnalist Franciya / nathalie.koptilov@free.fr
’Dorogie Sergey Vasilevitch i Nataliya Borisovna! Nachla Vachi sites i s radost’yu peredayu Vam nachi pozdravleniya s izbraniem novogo Prezidenta! Mu uverenu, chto ego pobeda -eto pobeda vseh iskrennih storonnikov realnuh peremen v jizni Ukrainu,aktivnuh i deyatelnuh preobrazovetaley,k kotorun Vu otnosites! Platon razdelyaet s nami radost i nadejdu i vsedga s bolchoy blagodarnost’yu vspominaet vsyu Vachu sem’yu. Nina lejit bolnaya,no prosit peredat Vam vsoi privetu i tchuvstvo lyubvi,kotoroe ona neizmenno pitaet k vam vsem! Nat.Bajan-Koptilova, Parij


26.01.2005 16:08
Дорога Наталя, дуже радий почути Ваш голос з Парижу. Прийміть наші найкращі побажання для всієї Вашої родини. Bon chance!
27.01.2005 15:05
Запитання 14. Автор Ірина. Київ / I.Orlovska@diapr.kiev.ua
Шановний Сергій Васильович.
Чи здійснюється житлове (пільгове) кредитування для молодих вчених? Та які категорії можуть на це розраховувати?


26.01.2005 16:17
Якщо сухо–офіційно, то є Закон України, а також Положення про сприяння підтримки молоді в системі НАН України, де мають право на пільгове довгострокове кредитування терміном до 30 років на будівництво і реконструкцію житла молоді спеціалісти та одинокі матері віком до 35 років, що перебувають на квартирному обліку за місцем проживання. Але крім цього дуже важливою є позиція керівників відомств стосовно молодих вчених та органів місцевого самоврядування. Наприклад, ми дуже сподіваємося, що О.О.Омельченко, який підтримує розвиток науки, буде максимально сприяти будівництву житла для вчених, і в першу чергу молодих.
27.01.2005 15:11
Запитання 15. Автор Василь Загнітко / zagnitko@igmof.relc.com
Шановний Сергію Васильовичу! Чи будуть суттєві зміни в Академії Наук?Зараз у ній панує геронтократія, корупція, стагнація, рівень та престиж науки стрімко падають, відсутня сучасна лабораторна база, практично припинилося поповнення талановитою молоддю. Ще 2-3 роки без змін - і ми вже не піднімемось не те що до Європейського рівня - навіки відстанемо від Африки.


26.01.2005 17:55
Я погоджуюсь з деякими Вашими думками, але не згоден з їх радикальністю та пріоритетами. У великій мірі проблеми вітчизняної науки відображають загальні проблеми нашої країни та ставлення її колишнього керівництва до науки, коли вона вважалася непрестижною та другорядною. Ми й досі зберігаємо високий рівень у певних галузях науки, особливо там, де зберігаються наукові школи та традиції, де активно залучають талановиту наукову молодь. Зокрема, можу переконливо сказати, що в нашому Інститут багато молодих талановитих вчених. Думаю і сподіваюсь, що за нового Президента наша наука отримає додатковий стимул, і ми будемо орієнтуватися до вступу до європейського наукового простору.
27.01.2005 15:21
Запитання 16. Автор Павто Ігнатенко, Ужгород
Шановний пане Комісаренко, чи є у Вас бачення того, який має бути у майбутньому ВАК? Чи потрібен він взагалі? Коли можна очікувати на його трансформацію? Чи знайдеться в Україні така рішуча людина, яка візьметься за цю справу?


26.01.2005 18:33
На сучасному етапі, коли ми маємо велику кількість ВНЗ, які ще не мають достатньої кількості висококваліфікованих кадрів, міжнародного престижу, певних етичних традицій, ВАК має залишитися. Відомо забагато прикладів присудження ступенів та звань так званим вченим, які далекі від науки. Але функції ВАКу треба поступово змінювати, зробивши акцент на діяльності та складі кваліфікаційних наукових рад. З часом ВАК потрібно буде ліквідувати. В той же час вже тепер провідним університетам та провідним науковим установам потрібно надати право присуджувати наукові ступені та звання без участі ВАКу. Рішучих людей в Україні вдосталь, але треба мати державну позицію стосовно цього питання.
27.01.2005 15:31
Запитання 17. Автор Надежда
Уважаемый Сергей Васильевич!
По- видимому единственная структура в Украине, которая сохранилась в абсолютно неизменном виде со времен СССР- это Академия Наук Украины. Одна из пагубных традиций перекочевавших из прошлого, приемлемая однако в условиях уравниловки советских времен, это полное осутсвие зависимости заработной платы научных работников от результатов их труда- количества и качества научных публикаций и патентов.
1) Считаете ли вы необходимым и возможным какую- либо реорганизацию в системе Национальной Академии Наук Украины?
2) Планируются ли попытки адаптации организации фундаментальной науки к условиям рыночной экономики ?
3) Планируется ли реформа науки и будет ли это обсуждаться с широким кругом научной общественности?


26.01.2005 18:43
Спробую як найкоротше відповісти на Ваші важливі питання.
1. Вважаю за необхідне і можливе проведення реорганізації в системі НАН України.
2. Адаптація організації вітчизняної науки до умов ринкової економіки вже проводиться на різних рівнях. Нам допомагають різні фонди, ми створюємо власні структури, зокрема, по трансферу технологій, але нам ще не вистачає ні досвіду, ні державної підтримки. Йдеться про необхідність створення спеціальних державних фондів чи структур по збереженню інтелектуальної власності, по фінансуванню найбільш важливих технологій та по ефективному інвестуванню в науку.
3. Переконаний, що буде проведена реформа освіти та науки, і що реформі має передувати широке і прозоре громадське обговорення.
27.01.2005 15:43
Запитання 18. Автор Марина Свіщук, В минулому доцент Ун-ту Шевченка / marysvi@shaw.ca
Шановний пане Сергію, чи не вважаєте ви, що українську освіту давно пора реформувати? Від вирішення цього питання залежить не лише стан української науки, але й загалом ситуація в державі. Україна втрачає талановитих студентів, а в майбутньому талановитих професіоналів через намірено заанґажовану освітянську політику. Хто зараз навчається на найпрестижніших факультетах українських вузів ? Відповідь ясна всім. Куди подаються обдаровані випускники шкіл в ситуації, коли їхнім батькам не по кишені влаштувати дітей до університету? Саме влаштувати, бо про вступ можна говорити лише в окремих випадках. До того часу, доки не зміниться політика стосовно вступу до вузів , допоки не знання, а зв’язки й гроші визначатимуть соціальний статус - Україна буде втрачати талановитих людей. Україна вже втратила дуже багато. Я живу в Канаді . Тут маса наших українців: біологів, математиків, інженерів, лікарів. Чому ми тут, а не в Україні ? З різних причин. Багато з нас просто не витримали тієї політики, яка зараз стала нормою в Україні: або служиш божкам - тоді тебе допускають до пирога, або тебе просто відтісняють на задворки, аби не заважав вірним прислужникам. Допоки будуть iснувати чорні списки на вступних іспитах, Україна втрачатиме найталановитіших студентів. То чи не пора сказати цьому НІ!? Чому я з болем в душі піднімаю це питання? Та тому, що справді болить. Чому я зараз не в Україні? Чому мої діти мислять англійською, а не українською? Чому ми з чоловіком потрібні Канаді і не потрібні Україні? Ніби ж і не дурні : чоловік - доктор фозико-математичних наук ( тут він професор University of Calgary), я - кандидат наук (зараз викладач Mount Royal College) Наш син - третьокурсник , навчається в дуже відомій в Північній Aмериці бізнесовій школі ( York University) і вже зараз , за півтора року до здобуття ступеня бакалавра, має пропозиції працевлаштування в Royal Bank of Canada, бо він є # 1 за рейтингом на свому курсі ( а студентів на курсі близ;ко 400 ) Це при тому, що син наш "не підійшов" (2001) панам Губерському та Скопенку , мабуть, знаєте таких. Між іншим, наш син , Віктор Свіщук, був однокласником доньки пана Соскіна (Hаді Матвійчук) . Мабуть історію його вступу до університету вона знає добре. То скільки ще таких сімей як наша повинні покинути Україну, аби наша влада накінець взялася за справу реформування освіти, науки? Як ви бачите цю перспективу ? Чи є світло вкінці тунелю? Хочу щоб ви зрозуміли мене вірно: не за себе зараз думаю - відболіло. А за дежаву таки шкода.


26.01.2005 19:15
Я вибачаюсь, але у Вас багато запитань, а у мене залишається мало часу і місця. На деякі з питань я вже відповів, на деякі Ви відповіли самі. Тому коротко. Вступ до ВНЗ та оцінка знань студентів мають бути абсолютно об’єктивними. Інакше ми не змінимо ні рівня студентства, ні ставлення до освіти. Як це робити вже відомо, і це робиться за кордоном, а в Україні - в Києво-Могилянській академії. Крім того забезпечення рівних прав доступу до освіти і до знань є одним з головних прав людини. Для мене абсурдним виглядає, коли державні ВНЗ мають більше 50% студентів за контрактною формою навчання. „Світло в тунелі” я бачу у новому керівництві країни. Саме тому я його і підтримую.
27.01.2005 15:51
Запитання 19. Автор Кузьменко Александр Вадимович / keke@ukr.net
Здраствуйте! Очень рад задать Вам пару вопросов:
1) Когда будут сформированы "окончательные версии" Учебников для Средней Школы и введина "5"-балльная системазнаний (пример - СССР): всем уже надоело это 12-балльное (учителя ведь те же самые) и каждый раз платить деньги за учебники.
2) Будут ли пересматриваться название ВУЗов : смотрю - все Национальные и т.п., а уровень на "0"
.....
=) чего-то хотел еще, но отвлекли


26.01.2005 20:57
Я не є фахівцем з питань розвитку середньої освіти, але думаю, що 5-бальна система в СРСР була недосконала – занадто малий інтервал для об’єктивної оцінки зростаючого обсягу знань. Стосовно підручників: це абсолютно важлива державна справа. Якість підручників, як і особистість викладачів, відіграють ключову роль у якості освіти. Не дарма кращі вчені працювали над створенням підручників і для середньої, і для вищої школи. Згоден з Вами стосовно назви „національний”. Працюючи в Уряді у 1990-1992 рр., я був проти змін назв ВНЗ, які склалися історично, які були добре відомі у світі, які не носили політичного відтінку. На жаль, потім усе змінилося і почалася хвиля масових змін назв. Я вважаю, що у крайньому випадку назва „національний” може надаватися по-справжньому провідному, „найцентральнішому” ВНЗ.
27.01.2005 16:03
Запитання 20. Автор Р.Кузик, Львів / rkuzyk@polynet.lviv.ua
1)Чи може студент , який захистив дисертацію у одному з європейських університетів, претендувати на посаду доцента українського вузу?
2)Чи існує державна система спеціальних стипендій у вузах природничо-технічного спрямування для обдарованих дітей, які підтвердили свої здібності перемогами на Всеукраїнських предметних олімпіадах?


26.01.2005 21:36
1. Може, якщо він чи вона вже не є студентами, дисертація є повноцінною, а подальша діяльність відповідає вимогам до посади доцента.
2. З Вашого питання складно зрозуміти про яких обдарованих дітей ідеться – школярів чи студентів. Але і для тих, і для тих є певні заохочення. Думаю, що треба більше таким здібним дітям приділяти уваги і надавати їм більше можливостей для реалізації здібностей.
27.01.2005 16:07
Запитання 21. Автор профессор Комаревцева Ирина Александровна, зав.кафедрой медицинской химии и директор НИЦ Луганского медуниверситета / kvn@cci.lg.ua
Глубокоуважаемый Сергей Васильевич !
В настоящее время Министерство образования и Министерство здравоохранения Украины в очередной раз изучают перспективы развития фундаментальных исследований в Украине и собирают предложения от вузов по этому вопросу.
В нашей стране фундаментальные исследования проводятся в двух «параллельных» научных мирах: вузах и академических институтах. Не во всех областных центрах имеются НИИ НАН и АМН (например, в г.Луганске таковые отсутствуют и все фундаментальные исследования сконцентрированы в медицинском университете).
Не считаете ли Вы целесообразным создание на базе высших учебных заведений отделений Национальной Академии Наук с целью координации и интегративной деятельности в сфере фундаментальних исследований?
На мой взгляд это позволило бы поднять уровень вузовской науки, приблизить академические исследования к образовательному процессу, избежать дублирования и мелкотемья в фундаментальних исследованиях.


27.01.2005 00:25
Шановна Ірино Олександрівно! Існують вищі навчальні заклади, які ефективно співпрацюють з установами Національної академії наук. Такі спільні центри існують у Київському національному університеті, Національному політехнічному університеті (КПІ). Вони довели свою доцільність і корисність. Взагалі, майбутнє вітчизняної науки - у широкій співпраці установ Національної АН та галузевих академій з відповідними ВНЗ. Але сьогодні не є можливим створення при кожному ВНЗ відділень НАН України.
27.01.2005 16:12
Запитання 22. Автор Володимир Строй – член Ради Спілки українців Латвії, власкор „Голосу України” та Нац. радіо в країнах Балтії / story@mailbox.riga.lv
Доброго дня, вельмишановний пане С.Комісаренко!

Радий знову спілкуватися з Вами, хоча б у „мережі”. Ми з Вами познайомилися на пресконференції в УНІАНі під час другого туру виборів. З задоволенням згадую ту зустріч. І поздоровляю з перемогою, в котру і Ви
зробили свій внесок!

Організатори інтернет-конференції пропонують задавати питаня в царині економіки та політики. Але мене більше цікавить Ваш прогноз розвитку громадянського суспільства. А також як „помаранчева революція” вплине на суспільну мораль?

Беручи до уваги велику інерційність цих процесів, мало ймовірно, щоб за 10 років (дві каденції президента) мораль суспільства істотно змінилася.
Певною аналогією може бути початок 90-х років, коли рухівські романтики та й КУІН мріяли за пару років змінити суспільство, владу, економіку. Дехто з них розчарувався, дехто пішов у владу і перестав комплексувати. Дехто - у бізнес і також забули про свої мрії.

Нас вчили, що „буде хліб, будуть і пісні”. Але, схоже, дух і пісні все ж первинні. А дух народу виховується віками.

Якщо мої запитання здаються поза тематикою майбутньої конференції, буду вдячний за приватну відповідь.

Дякую! Володимир Строй – член Ради Спілки українців Латвії,
Власкор „Голосу України” та Нац. радіо в країнах Балтії


27.01.2005 03:00
Шановний пане Володимире! Дякую за поздоровлення. Я теж радий Вас „почути” у мережі. Розвиток громадянського суспільства є вкрай важливим для побудови демократичної сучасної України. Думаю, що „помаранчева революція” вже вплинула на суспільну мораль. Водночас, побудова громадянського суспільства вимагає довгої і кропіткої роботи та підтримки з боку нового керівництва країни. Мораль суспільства змінюється повільно, але у сучасному світі інформаційних технологій, впливу засобів масової інформації, прикладів інших країн і суспільств може значно прискорити цей процес.
27.01.2005 16:21
Запитання 23. Автор Кузнецов Владимир Иванович, главный научный сотрудник Института философии НАНУ, доктор философских наук, профессор Киевского университета права. / vlladkuz@vms.kiev.ua
Уважаемый Сергей Васильевич! У меня несколько вопросов. Касательно лично Вас и касательно Вас как одного из руководителей украинской науки.
1) Как Вам удается совмещать плодотворную научную работу с Вашей многогранной административной, политической, дипломатической и общественной деятельностью?
2) Не могли бы Вы назвать по пять авторитетнейших международных журналов в тех областях науки, в которых Вы работаете, и перечислить выполненные лично Вами и опубликованные за последние три года в этих журналах научные статьи?
3) Есть ли необходимость в объективной международной экспертизе результатов деятельности НАНУ?
4) Какие Вам известны получившие мировое признание за последние десять лет достижения украинских ученых в области фундаментальных наук?
5) Как можно оценить общий уровень научных разработок в НАНУ при почти полном исключении академических институтов из мировых научных информационных потоков (имеется в виду подписка на ведущие мировые научные журналы, закупка новой монографической литературы, участие в международных конференциях, проведение в Украине международных конференций и т.д.)? Когда Вы последний раз посещали ЦНБ?
6) Предупреждая Вашу возможную ссылку на Интернет, как источник научной информации, хотел бы задать Вам следующий вопрос. Известна ли Вам цена скачивания одной страницы из электронных версий ведущих международных журналов?
7) Сколько публикаций в ведущих мировых журналах приходится в среднем на одного представителя нашей академической элиты (то бишь, академиков и член-корреспондентов)? На одного доктора наук? На одного кандидата наук?
8) Считаете ли Вы оправданным и справедливым получение академиками и член-корреспондентами пожизненной ренты, которая в 2-4 раза превышает должностные докторов наук в НАНУ?
9) Не могли бы Вы привести данные о количестве персональных автомашин для руководства академии и директоров институтов, находящихся на балансе НАНУ? Какова общая сумма затрат на содержание этих машин и как она соотносится с общей суммой затратам на приобретение академическими институтами новой научной литературы?
10) Средняя цена ноутбука порядка 1000 у.е., а квадратного метра жилья в спальных районах Киева порядка 800 у.е. Вопросы: Может ли позволить приобрести ноутбук ученый высшей квалификации, то есть доктор наук, находящийся на должности ведущего или главного научного сотрудника? А квартиру? В свете этого, каковы перспективы привлечения молодых иногородних исследователей в НАНУ?

Заранее благодарен за Ваши ответы.


27.01.2005 09:31
Шановний Володимире Івановичу, хоча кількість запитань занадто велика для однієї особи, навіть доктора наук, але спробую дати конкретні і по можливості короткі відповіді:
1) дипломатичну службу я покинув у квітні 1998 року після закінчення роботи Послом у Сполученому Королівстві і повернувся до наукової діяльності в Інституті біохімії НАНУ. Політичною діяльністю я практично не займаюся і не витрачаю на неї часу (крім періоду виборчих перегонів на посаду Президента України з кінця липня до листопада 2004 року). Як поєднувати наукову, науково-організаційну та громадську роботу я Вам можу розповісти в Інституті біохімії (вул. Леонтовича 9 з 09.30 ранку до 01.00-02.00 ранку наступного дня). Після другої години ранку я буваю в Інституті рідко, тільки в разі термінової роботи (зараз, коли я Вам пишу за комп’ютором, на годиннику 01.37 ранку);
2) моя спеціальність – „молекулярна імунологія” (чи біохімія імунітету), але у відділі, яким я керую, виконується декілька тем та проектів, які досить різні. Тому доводиться читати та друкуватися у журналах різного спрямування. На Ваше прохання (хоча і дивне) нижче наводжу перелік декількох статей, опублікованих за останні роки у престижних закордонних журналах, та патентів:
- E.V.Lugovskoi et al, S.V.Komisarenko. A neoantigenic determinant in the D-dimer fragment of fibrin. Thrombosis Research, 2002, 107, NN 3-4, p. 151-156.
- Yevdokimova, N.Yu. et al, Komisarenko, S.V. Fibrin D-dimer impairs the accumulation and anticoagulant properties of heparan sulphate and stimulates plasminogen activator inhibitor-1 secretion by rabbit aortic endothelial cells. Acta Biochim Polonica, – 2003. 50, № 1, –С. 279-289.
- E.V.Lugovskoi et al, S.V.Komisarenko. Two monoclonal antibodies to D-dimer – specific inhibitors of fibrin polymerization. Thrombosis Research, 2004, 113, NN 3-4, p. 251-259.
- Yevdokimova N., Komisarenko S. TGFbeta1 is involved in high glucose – induced accumulation of pericellular chondroitin sulphate in human endothelial cells. J. Diab. Complic., 2004, 18, N 4, – С. 35-43.
- Skok M.V. et al, Komissarenko S.V. The effect of simulated microgravity on hybridoma cells. Acta Astronautica. – 2005. (in press).
- Верьовка С.В., Волков Г.Л., Комісаренко С.В.: Спосіб очистки білкових розчинів від домішки патогенної форми пріонового білка. Патент № 47858 А Україна, МПК6СО7К1/20
- Верьовка С.В., Волков Г.Л., Комісаренко С.В.: Спосіб очистки білкових розчинів від домішки плазміногена, плазміну, тканинного активатора плазміногена та асоційованої з ними патогенної форми пріонового білка. Патент № 47859 А Україна, МПК 6СО7К1/20 .
- Верьовка С.В., Волков Г.Л., Комісаренко С.В.: Спосіб одержання препарату похідних хімотрипсин-трипсин-подібних протеолітичних ферментів для парентерального введення. Заявка № 2001129141 Україна, МПК 7А61К38/46;
3) діяльність НАНУ проводиться у багатьох напрямах і, думаю, загальний аналіз її діяльності – це внутрішня справа нашої країни. В той же час абсолютно необхідно проводити незалежну і об’єктивну експертизу (бажано за участю іноземних вчених-експертів) результатів наукових досліджень та запланованих до виконання тем, програм, проектів тощо. У певній мірі це вже проводиться при участі у міжнародних проектах і грантах та при публікаціях у закордонних виданнях;
4) мені відомо багато досягнень українських вчених, особливо у природничих науках, які отримали визнання за кордоном. Але що Ви маєте під терміном „світове визнання”? – публікація у визнаному журналі, запрошення з доповіддю чи лекцією на міжнародний науковий форум, участь у редколегії відомого часопису чи у правлінні міжнародного наукового товариства, присудження „Почесного доктора” за наукові досягнення, міжнародна премія? Все перелічене є формою визнання. Як відомо, на жаль, Нобелівських лауреатів у нас поки немає. Чому? – Окрема і досить довга розмова, і я готовий до неї;
5) та 6) у цих питаннях Ви, якщо не повністю, то дуже помиляєтесь. З багатьох причин наша „інформованість” значно краща, ніж за часів СРСР. У ті часи установам АН УРСР виділявся обмежений ліміт валюти на декілька іноземних періодичних видань та на пару монографій на рік. Практично не було закордонних відряджень, службове листування з іноземними колегами обмежувалося, публікації за кордоном не заохочувалися. Нинішній стан справ абсолютно відмінний і залежить від ініціативи самих вчених та активності адміністрації. Поясню на прикладі нашого Інституту, як за сучасних (справді непростих умов) можна долати інформаційний голод. Інститут має найстарішу в системі НАНУ бібліотеку, що налічує біля 84 тисяч примірників фонду. Щороку до цього фонду надходить література в кількості понад 1000 одиниць ( в тому числі вітчизняні і перекладні книги, монографії, журнали.). У 2004 р. було передплачено 19 наукових періодичних видань, з яких 8 найменувань –валютна передплата. Зараз проблема – виключно у фінансування. Є гроші – купуй, скільки можеш сплатити, чого не було за радянських часів. Крім цього декілька провідних наукових часописів надходять як постійні подарунки спеціалізованих наукових товариств. Ніби-то все одно небагато, але зараз вчені, особливо молоді, практично не ходять до бібліотеки, а користуються Інтернетом. Ваше критичне ставлення до пошуку інформації через Інтернет незрозуміле, бо зараз без нього для науковця „життя немає”. Дорого? Ні. Доповідаю, що існують широкі можливості для безкоштовного доступу до електронних баз даних провідних міжнародних журналів, про які знають усі „активні” вчені. Зокрема, всі інституції України медико-біологічного спрямування (і наш інститут) мають можливість безкоштовного доступу до баз даних періодичних журналів в системі HINARI (Health InterNetwork Access to Research Initiative), яка координується Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я. Для цього підписується відповідна ліцензія між HINARI і користувачем. У цьому разі доступними є понад 2000 найменувань журналів, у тому числі таких, як: Journal of Biological Chemistry, Biochemistry, Molecular Biology, Molecular Immunology та багато інших. До цього треба додати такі інформаційні джерела, як PubMed, Medline та інші. Як не дивно, наші співробітники також успішно користуються універсальною пошуковою системою Google.
Українське біохімічне товариство є рівноправним членом Федерації Європейських біохімічних товариств (ФЄБТ), тому наші молоді вчені регулярно отримують гранти для безкоштовної участі у спеціалізованих міжнародних форумах, практичних школах-семінарах, мають можливість поїхати для короткострокової спеціалізації у провідні лабораторії. У 2003 році ми самі були організаторами школи-семінару ФЄБТ з проблем молекулярної імунології, а у квітні цього року проводимо традиційну (п’яту) Українсько-Польську конференцію з біохімії, в якій братимуть участь багато біохіміків і з інших країн (США, Італія, Бельгія, Ізраїль, Іран, Росія, Білорусь та інші). Перелік таких наукових заходів можна продовжити. Подібна ситуація панує і в інших установах нашого Відділення НАНУ, зокрема, в інститутах: фізіології ім.О.О.Богомольця, молекулярної біології і генетики, клітинної біології у Львові та в інших. Ще одне, вкрай важливе джерело інформації – це творчі зв’язки з колегами за кордоном. Як правило, ми знаємо, хто працює з подібної нам тематики, і нас знають. Тому часто відбувається неформальний обмін інформацією, досвідом, а, інколи, і вченими. Не хочу, щоб картина виглядала абсолютно оптимістично. Ніяким чином. Проблем багато, особливо із фінансуванням, але “Під лежачий камінь вода не тече”, і ми навчилися виживати.
Я бував у ЦНБ (коли вона була на Володимирській) дуже часто, практично кожного тижня, коли був учнем і студентом (мені пощастило – я користувався батьківським абонементом, який давав змогу брати навіть обов’язкові екземпляри), рідше, коли був аспірантом і науковим співробітником. Останній раз я був давно. Зараз мене більше цікавить організація роботи ЦНБ і збереження її фондів, особливо, унікальних видань, ніж сама література. Я дуже ціную Книгу і не стільки, як носія інформації, скільки як елемент національної і світової культури. Мені пощастило бачити зразки найкращих бібліотек світу у Франції, США, Великобританії, Єгипті та тримати у руках першодруки Федорова, Пушкіна, Шевченка, Гоголя, Лермонтова, Радіщева. Я не є колекціонером, але маю рідкі каталоги зібрання Дягілєва та Кілгурівської бібліотеки у Гарварді;
7) якщо цікаво – підрахуйте. Для мене пошук цих відповідей – витрата часу;
8) вважаю, що оцінка вкладу (тобто плата за звання) по-справжньому провідних вчених України, які мають входити до складу академіків та член-корів НАНУ, є недостатньою. Вона щонайменше у 20-50 раз є меншою за доход їхніх колег за кордоном і у 100-500 раз меншою, ніж відомих спортсменів, некажучи про вітчизняних бізнесменів. Це не є тягарем для бюджету, бо кількість членів Академії є обмеженою і значно меншою, ніж кількість докторів наук, з числа яких вони обираються (згідно Статуту) „за видатні наукові досягнення”. Зрозуміло, що треба максимально об’єктивно оцінювати наукові досягнення та обирати до академії найбільш достойних, але це вже інше питання;
9) Ви є співробітником НАНУ, і мені навіть незручно відповідати Вам на такі „ненаукові” питання. Але мушу, бо інші мене не зрозуміють і вирішать, що тут є відомча таємниця.
Я не знаю, скільки є персональних авто на балансі НАНУ, але думаю, що зараз таких автомобілів дуже мало, і серед них практично немає дорогих і так званих „престижних”. Навіть перша особа академії – її Президент їздить на доброму, але не дуже престижному авто – Тойоті Камрі. Я часто спостерігав, як члени Президії – вчені із світовим ім’ям, але похилого віку у погану погоду пішки йдуть додому. Пригадую, що у 1950-і роки уряд виділяв для Президента Академії (О.В.Палладіна) та віце-президентів найбільш престижні авто тих часів – ЗІС-110. Пізніше Б.Є.Патон завжди користувався Волгою. Що ж до авто інститутів, то вони знаходяться на балансі установ. У нашому Інституті є три закордонних авто: один легковий – найменший серед Опелів – Астра, одна напів-вантажна „Газель” та УАЗ випуску 1976 року;
10) переконаний, що зарплата вчених, особливо вищої кваліфікації, має бути значно вищою за існуючу. Для моїх іноземних колег придбання ноут-буку не є проблемою (хоча деякі з них використовують для цього гранти). Думаю також, що якщо доктор філософських наук напише по-справжньому цікаву монографію, то він (чи вона) зможуть купити ноут-бук, а от питання про житло для молодих вчених є дійсно вкрай актуальним. Вирішення цієї проблеми має бути багаторівневим: державна політика (програми) підтримки житла для молоді, зокрема, пільгове кредитування будівництва та надання квартир, надання квартир та (або) будівництво житла місцевою (міською) владою та відомче житло для наукової молоді. На жаль, зараз НАНУ за браком коштів припинило житлове будівництво, але місто (хоча дуже обмежено) надає квартири молодим вченим. Наш Інститут має два таких випадки.
04.02.2005 10:21
Запитання 24. Автор Ігор м.Херсон / triya@selena.net.ua
Шановний Сергію Васильовичу! Дозвольте Вас поздоровити з інавгурацією народного Президента України Віктора Ющенко - нашою надією та вірою на краще майбутнє!!! І, дійсно, майбутнє зараз сидить за шкільними партами і мріє про карантин. В цьому я згоден з Муштою Олександрою Іванівною, вчителем зош №86 м.Одеса і тому підтримую її запитання. А мріє наше майбутнє про карантин тому, що у учнів, при доведених об’ ємах програм навчання, зовсім немає часу на відпочинок, заняття спортом, тощо... І мене, як батька учня, це не просто вражає і дивує! Невже властні мужі від науки не розуміють, що для виховання майбутньої нації потрібно з розумінням підходити до об’ємів програм, до навантаження на учнів та вчителів! Чи потрібно, на Вашу думку, збалансовано підходити до питань навантаження і відпочинку на учнів та вчителів? І друге - чи потрібно переглядати об’єми навчальних програм?


27.01.2005 09:33
Дякую і поздоровляю Вас також. Насправді, Ющенко-Президент – це наша надія на майбутнє України. Але, на жаль, одна особа не розбудує країни, і тому вкрай важливо, як працюватиме уся його “команда” і як ми усі, кожний на своєму місці, допомагатимемо йому (й самим собі) будувати майбутнє.

Згоден з Вами. Я не є фахівцем середньої школи, але досвід і здоровий глузд (мої кращі радники) підказують, що середня освіта у країні погіршується. В першу чергу це пов’язано з погіршенням якості викладання, бо переконаний, що найбільший вплив на рівень освіти має особистість викладача. Тому треба підвищувати престижність професії вчителя, рівень їхньої освіти, встановлення гідних зарплат, зменшення педагогічного навантаження, покращення соціального забезпечення тощо. Зокрема, на селі допомагати у будівництві житла для вчителів та медичних працівників (де вони є). Для учнів треба вводити спеціалізацію, проведення конкурсів (тобто проводити селекцію здібних дітей для їх подальшого розвитку), зменшувати навантаження і збільшувати кількість розваг, уроків спорту. Поруч із оволодінням знань дітей необхідно привчати мислити самостійно, вводити учнівське самоврядування. Саме тому, а також тому, що зростає обсяг знань, треба мати 12 літню освіту. Треба також запобігати дитячому травматизму, проводити систематичні медичні огляди учнів та регулярне якісне харчування. Це тільки незначний перелік заходів для покращення середньої освіти.

04.02.2005 10:22
Запитання 25. Автор Ігор Дряпаченко / igordrya@kinr.kiev.ua
Шановний пане академіку,

які пікети чи наметові містечка на Володимірський потрібні, щоби змінити сітуацію в НАН України? Чи не могли б Ви особисто очолити такі потуги після балотування на найвищу посаду в державі? Скільки можна очикувати самих потрібних для України змін!


27.01.2005 09:38
Згоден, що вітчизняна наука (і не тільки академічна) потребує термінових реформ і для цього не обов’язкові наметові містечка. НАН України є головною науковою організацією, але не єдиною і не найбільш чисельною. В першу чергу потрібно виробити державну політику відносно вітчизняної науки і техніки. Такої політики в Україні немає, і у мене таке враження, що колишнє керівництво країни навмисно блокувало реформи у науці. Треба знати, які фінанси країна може дозволити собі витрачати на науку, які завдання ставляться перед вітчизняною наукою, визначитися стосовно пріоритетів та як найкраще використовувати здобуті нові знання та технології на користь держави. Відомо, що прогресують ті країни у світі, які використовують в економіці сучасні “високі” технології, де “high tech” продукти складають понад 50-60%. Ці технології можуть бути “ендогенними” (створеними у власній країні), що притаманно країнам з високим рівнем власної фундаментальної науки (США, Японія, ФРН, Франція, Великобританія...), або “екзогенними” - купленими у інших країнах (Тайвань, Південна Корея, Малайзія...). У будь-якому випадку, саме сучасні технології дозволяють виробляти конкурентноспроможні товари. Подивіться навколо на мобільні телефони, комп’ютери, телевізори, автомобілі, фотоапарати, побутову техніку. На жаль, в Україні “high tech” продукція складає менш, ніж 5%.
04.02.2005 10:23
Запитання 26. Автор Мельник І.Ю. / irinam@krok.edu.ua
Шановний, Сергію Васильовичу!!!
Що на Ваш погляд можливо змінити в середній освіті суспільства, щоб покращити освітній рівень випускників шкіл, які потім потрапляють до Вищих навчальних закладів України (студенська молодь). З повагою, Мельник Ірина Юріівна


27.01.2005 11:01
Будь ласка, дивіться питання № 24. А також:

1) треба готувати здібних дітей до вищої освіти (проведення конкурсів, створення спеціалізованих шкіл чи груп у школах чи при ВНЗ, участь у “Малій Академії”, вступ до ВНЗ без іспитів для обдарованих дітей-переможців конкурсів тощо);

2) дуже сподіваюсь, що нове керівництво вітчизняною освітою все зробить, щоб прийом до ВНЗ був максимально об’єктивним та справедливим, щоб у вищій освіті відбувалася селекція не за грошовим цензом, а за знаннями та наполегливістю до їх отримання. Це абсолютно державна справа і, головне, можлива для реалізації, якщо зламати корупцію у ВНЗ. Думаю, що добрим прикладом слугує Університет Києво-Могилянська академія, де на західний зразок об’єктивізова система оцінки знань.
04.02.2005 10:24
Запитання 27. Автор Кобец Николай Иванович (бывший научный сотрудник одного из институтов НАНУ) / kobets@agpol.kiev.ua
Уважаемый Сергей Васильевич!
1) Каково Ваше отношение к грантам технической помощи, предоставляемым Украине различными международными донорскими организациями?
2) Что, по-вашему, нужно сделать для повышения эффективности использования этих денег?


27.01.2005 11:02
Шановний Миколо Івановичу! Я позитивно ставлюся до міжнародних грантів у галузі науки та (чи) техніки, тим більше, що вони здебільшого не претендують на володіння інтелектуальною власністю. Ефективність використання коштів грантів залежить від багатьох чинників, але більш за все від кваліфікації реципієнта.
04.02.2005 10:25
Запитання 28. Автор гражданин УКРАИНЫ / ufo6119@yahoo.com
п
о сути!! можете ли ВЫ снять (отменить )--НДС на интернет связь!
А говорим о развитии НАУКИ!


27.01.2005 11:26
Шановний громадянине України! Я не можу зняти (чи відмінити) податок на Інтернет. Зняття податку з когось, чи чогось залежить від податкового законодавства, а я не є ні усією Верховною Радою України, ні народним депутатом, ні, навіть, головою податкової служби. Крім цього, інформаційне забезпечення через Інтернет є важливим, але не вирішальним чинником для розвитку науки, а наука потребує коштів. у тому числі на інформацію. Та й провайдери Інтернету – це комерційні структури.

Можливо, Ви знаєте, що у моїй передвиборчій програмі я пропонував зняти податки з програмістів в Україні, і, таким чином, “вивести їх з тіні” та сприяти розвитку інформаційних технологій. У міру моїх можливостей, буду наполягати на впровадження цієї ідеї у життя.
04.02.2005 10:26
Запитання 29. Автор Тамара, г. Киев / nexc@mon.gov.ua
Скажите пожалуйста, Вы считаете, что структура организации науки, порядок финансирования академических институттов, использование очень большого академического имущества,- все это соответствует современным требованиям?


27.01.2005 12:01
Будь ласка, дивіться також відповіді на питання 25, 33, 35, 40.
У контексті розвитку світової науки ситуація, яка склалася в нашій національній академії, звичайно потребує змін. Ні фінансування , ні матеріально-технічне забезпечення академічних інститутів вже давно не відповідають сучасним вимогам, хоча саме вони відповідають за розвиток фундаментальних наук у країні. Стосовно майна, то воно здебільшого складається з майна установ Академії.

04.02.2005 10:27
Запитання 30. Автор Игорь
Уважаемый Сергей Васильевич, ответте пожалуйста, будут ли возвращены учёным помещения ВУЗов, занятые бизнесструктурами?


27.01.2005 12:07
Наскільки я розумію, йдеться про приміщення, які здаються ВНЗами різним структурам на правах оренди, оскільки продавати ці приміщення заборонено. Гадаю, Ви розумієте, що робиться це не від хорошого життя – таким чином заробляються гроші, яких нашій освіті катастрофічно не вистачає.

Але існують два варіанти. Перший, сподіваюсь, менш поширений. Користуючись службовим станом, керівництво ВНЗ заробляє гроші для себе, і левова частка надходжень від оренди приміщень йде не до інститутської каси, а до кишені посадових осіб ВНЗу. У таких випадках своє слово мають сказати правоохоронні органи. Другий - грошові надходження йдуть на підтримання інфраструктури ВНЗ (оплату комунальних послуг, ремонт приміщень, закупівлю устаткування тощо). У багатьох випадках це необхідно для виживання ВНЗ. Я дуже сподіваюся, що з приходом нової влади економіка країни та фінансування освіти мають покращитися. Як результат - вища школа матиме досить коштів для свого існування, і проблема оренди відпаде сама собою, а приміщення будуть повертатися справжнім хазяям.

04.02.2005 10:28
Запитання 31. Автор Марічка
Я не считаю, что страховая медицина - это хорошо. А Вы, Сергей Васильевич?
Как Вы думаете, почему бесплатная медицина Кубы - первая в мире по качеству?


27.01.2005 12:13
Згоден, страхова медицина не завжди є прийнятною. Вважаю, що медична допомога має бути двоякою. По-перше, безплатною, як гарантується нашою Конституцією. Тобто кожен громадянин України має право на безплатну і кваліфіковану медичну допомогу (і повинен в разі потреби її отримати). Для цього держава повинна утримувати відповідну систему охорони здоров’я. Це ніяким чином не виключає можливості створення паралельної платної медицини. А у платній медицині страхова медицина - це лише один з механізмів її фінансування. Більшість громадян нашої країни (особливо у сільській місцевості) не можуть собі дозволити справжню платну медицину, чи робити постійні відрахування до страхових компаній. Більше того, за чотирнадцять років корумпованої влади нас привчили не довіряти різним “збирачам” коштів, які часто зникали. Тому на сучасному етапі для нас найбільш прийнятний приклад, Великобританії, яка забезпечує усіх мешканців країни безплатною медициною, але й додатково платними медичними послугами. Як це робиться? Існують детальні механізми. але не у цій відповіді. Між іншим, у Британії і ліки майже безплатні, якщо вони виписуються лікарем служби національної охорони здоров’я. Що ж до кубинської медицини, то вона не є найкращою у світі, але справді досить ефективною. Тому цей досвід дуже цікавий з тієї точки зору, як бідна країна, яка має малі матеріальні ресурси, обрала і впровадила ефективну державну політику в галузі охорони здоров’я.
04.02.2005 10:29
Запитання 32. Автор Alex / manachinsky@ukr.net
Сергей Васильевич! Пожалуйста, ваше резюме по поводу того, что первая леди Украины гражданка американки.
С уважением Александр


27.01.2005 12:28
А чому б і ні? Чому ми пишаємося тим, що наша принцеса Анна, донька Ярослава Мудрого, стала Королевою Франції? Чому громадянин України Ющенко (чи інший громадянин України) не може одружитися з іноземкою (громадянкою Росії, Франції, США, Японії тощо)? Це справа кохання. Тим більше, що, наскільки мені відомо, Катерина Чумаченко вже давно подала клопотання про надання їй українського громадянства. Крім того, усім відомо, що дружина Віктора Ющенка – українка за походженням, чудово володіє українською мовою, виховує дітей справжніми українцями. То які ж можуть бути претензії?
04.02.2005 10:30
Запитання 33. Автор Наталка Остапенко, м.Київ / turkey@bigmir.net
Вельмишановний Сергію Васильовичу ! Як Ви вважаєте, чи не назріло питання докорінного реформування системи Національної Академії наук України або навіть її ліквідації ? Заздалегідь вдячна за Вашу відповідь.


27.01.2005 13:48
Дивіться відповідь на питання 22 і 25. але додатково до них:

Абсолютно згоден з першою тезою, що система академії наук дійсно вимагає реформування і категорично не згоден із другою Вашою тезою – ліквідацією Національної академії наук України. Це була б національна катастрофа. “Руйнувати – не будувати!”. Якщо коротко, то руйнування НАНУ призвела б до знищення фундаментальної науки в Україні, її унікальних наукових шкіл. Теза про “західний досвід розвитку фундаментальної науки в університетах” для України є неадекватною. Тому потрібно всіляко розвивати фундаментальні науки у ВНЗ (особливо в університетах), розширювати співпрацю вчених НАНУ із вченими університетів та залучати вчених академії до викладання (зараз цьому є багато позитивних прикладів), але не ліквідовувати НАНУ. Більше того, у США найбільш ефективно працюють саме об’єднання інститутів, які схожі на НАНУ. Унікальність НАНУ пояснюється ще й існуванням у одній системі різно-дисциплінарних інститутів, що надає широкі можливості вченим різного фаху працювати над вирішенням найбільш актуальних проблем.
04.02.2005 10:31
Запитання 34. Автор Галета Віктор Петрович,секретар Прилуцької міської ради
Шановний Сергію Васильовичу!Ви маєте практичний досвід роботи медичного працівника, виходячи з біографії, від початківця.Які кроки, на Ваш погляд, необхідно буде зробити новому уряду України щодо реформування галузі охорони здоров"я, які позитивно відчув би кожен громадянин-споживач цієї послуги. У проблематиці виборів 2006 року рік нинішній є досить показовим і відповідальним для нової влади. Дякую


27.01.2005 13:59
Шановний Вікторе Петровичу! Щиро зичу Вам успіхів у втіленні принципів ефективного самоврядування у Прилуках.

Система охорони здоров’я потребує негайного реформування, і опис як це робити зайняв би декілька сторінок. У цій відповіді тільки згадаю декілька моментів. Зарплата медичних працівників є мізерною і потребує обов’язкового збільшення. Сучасна практика охорони здоров’я перетворила пацієнта у об’єкт ринкових стосунків, коли він (чи вона) повинні забезпечувати оплату роботи медпрацівників. В той же час, фінансування медицини побудовано таким чином, що зарплата, нарахування на неї та комунальні витрати складають понад 90% видатків, а на охорону здоров’я пацієнта (у тому числі на ліки у лікарнях) залишається десь 2-4%! Законодавство (особливо про місцеве самоврядування) побудовано таким чином, що міністерство втратило важелі впливу на медицину “на місцях”. Практично всі науково-дослідні установи медичного профілю передані до Академії медичних наук України. Тому чиновники МОЗ не дбають про розвиток медичної науки і часто-густо просто не знають про її стан, вони займаються видачею часто сумнівних ліцензій, приватизацією медичних установ (в Україні практично не залишилося протитуберкульозних санаторіїв), “просуванням” іноземних ліків, створенням власних аптек і т.д. і т.п. Більшість міністрів з 1990 року (незалежно від їхніх наукових звань та титулів) були корумпованими та низько професійними особами, які дбали про власний добробут, а не про здоров’я наших громадян (зокрема, сумно відома Р.Богатирьова, нині народний депутат). Як відомо, в Україні біля 500 тисяч інфікованих вірусом імунодефіциту людини та понад мільйон інфікованих туберкульозними мікобактеріями. Медичної допомоги на селі та профілактичної медицини майже не існує. А ціни на ліки? Вони штучно утримуються надто високо. Тобто МОЗ сьогодні – це авгієві стайні, які потребують термінового та правильного очищення.

04.02.2005 10:32
Запитання 35. Автор Юрій, Київ
Шановний Сергію Васильовичу! Скажіть, чи є в НАН України сили, які були б взмозі змінити керівників-геронтів на продвинуту сучасну наукову молодь? Змінилися епоха, на дворі ХХІ століття, а методи керівництва - радянські, мова - радянська, ідеї - з минулого століття. Невже наукова інтелігенція не бачить цього жахливого протиріччя? Коли цьому буде покладений кінець? Дякую за відповідь.


27.01.2005 14:06
Дивіться також відповіді 25, 29 і 33.

Шановний Юрію. Це вже четверте схоже питання. Мабуть, справді наболіло, хоча я не знаю, чи є серед тих, хто опікується долею НАН України (задавав питання), її працівники.

В НАН України є молоді талановиті вчені (чи, як Ви пишете “продвинута сучасна молодь”). Чи готові вони керувати Академією або її установами? Перевіряємо практикою. Наприклад, заступнику директора з наукової роботи нашого Інституту 31 рік. Взагалі, потрібне розумне поєднання і досвіду, і молодості, а реформа академії проводиться увесь час, можливо, повільніше, ніж бажає більшість.
04.02.2005 10:33
Запитання 36. Автор Батько
гімназія №4 м.Чернівці. Щомісячна оплата за навчання учня 20.00грн.Збирають кошти для прибирання класу 1.50грн.в місяць, на поточні ремонти класів від 50 грн. до 300грн.з кожного учня( з батьків учня).Пропонують примусово-добровільно замінювати вікна, підлоги і т.п.Шановний Сергій Васильович прошу самотійно підрахуйте а скільки коштує підготувати учня до 1-го Вересня(форма, підручники, взуття і т.д.),Середня освіта у нашій державі "обовязково" безкоштовна(Конституція України)


27.01.2005 14:14
Дивіться також 26.

Ви порушили дійсно важливу проблему. Вона, до речі, свідчить не лише про порочну – іншого слова не підбереш – систему напівлегальних поборів із батьків у школі, а і про принизливий фінансовий стан значної частини наших співвітчизників, для яких спорядити дитину до школи стає проблемою. Поділяю Ваше обурення такими порядками, які ще й негативно впливають на психологію дітей, коли вони виховуються в атмосфері постійних “поборів” і часто знають, що їхнім вчителям “доплачують”. Така практика, на жаль, уже заведена у багатьох освітянських закладах, особливо в так званих ліцеях і гімназіях, які на такий кшталт перейменовують ЗСШ, не маючи навіть ліцензій. Але це скоріше “местничество”, а не державна політика. За Конституцією України у нас справді середня освіта має бути безкоштовною. Батьки, якщо вони того хочуть, можуть сплачувати за додаткові послуги у навчанні, додаткові дисципліни і т.п. Для цього вони віддають своїх дітей до гімназій, ліцеїв з додатковим навантаженням або профілюванням, але при цьому мають чітко обговорити з адміністрацією закладу перелік послуг, за які вони сплачують. Раджу Вам разом з батьківським комітетом періодично здійснювати контроль над видатками у Вашій школі і перевірити, чи входять заміна вікон, підлоги і т.п. до послуг, які Ви маєте сплачувати. На мій погляд, ціни на шкільне приладдя, шкільний одяг мають бути значно нижчими, а більшість підручників – безкоштовними. Але для цього потрібна цільова державна програма підтримки батьків, які мають дітей шкільного віку.
04.02.2005 10:34
Запитання 37. Автор Гольський Віталій Богданович, аспірант / frgf@drohobych.net
Вельмишановний Сергій Васильович!
У мене декілька запитань:
1) Хто на Вашу думку найкраще міг би очолити мінстерство освіти і науки України і чому;
2) Які основні етепаи переходу до Бологнської системи та їх послідовність;
3) Які Вузи почали перехід на Болонську ситему та чи мінстерство контролює ці процеси;
4) Як на Вашу думку реальну можна змінити сутиацію яка склалася у нас в освіті як середній та і вищій;
5) Чи будуть вчителі, науковці та викладачі відноситися до державних слуббовців.
Дякую за відповіді!


27.01.2005 14:14
Хто очолить Міністерство освіти і науки побачимо завтра, коли ВР затвердить склад уряду. Наскільки успішно? – відчуємо по результатах, хоча керувати таким міністерством вкрай складно (особливо за умов недофінансування), тому що управління освітою і наукою дуже відрізняються, хоча самі освіта і наука взаємонеобхідні одна для одної.

Про Болонський процес (БЛ). Наскільки мені відомо, міністерство планувало почати перехід на БП, починаючи з 2005 року і впровадити до 2010 року. Програму дій реалізують Департаменти МОН. Наразі у кількох ВЗН України проводиться експеримент з реалізації цієї Програми, серед яких Київський національний університет ім.Шевченка, КПІ, Києво-Могилянська академія, Чернівецький державний університет. Ставлення до Болонського процесу серед викладачів ВНЗ неоднозначне – деякі “за”, деякі “проти”, тому що є риси, як позитивні, так і негативні для України. Є думки, що цей перехід може зруйнувати існуючу у нас систему вищої освіти та атестації. Але: 1) з огляду на те, що ми проголосили “Європейський вибір” цей перехід є неминучим (навіть Росія вже приєдналася до Болонського процесу); 2) БП є “рамковим” і дозволяє певні флуктуації, що допомагають зберегти деякі особливості національної освіти, як, наприклад, у Великобританії, чи у Польщі або ФРН. Останні дві країни досі зберігають два рівня наукових ступенів на зразок нашого кандидата та доктора наук.

Реформування вищої освіти і науки в Україні за БП передбачає:

– перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості в здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до здібностей людини та забезпечити її мобільність на ринку праці;

– формування мережі ВНЗ, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б потреби кожної людини і держави в цілому;
– підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання впродовж усього життя;
– запровадження в системі вищої освіти і науки України передового досвіду розвинутих країн світу та її інтеграція у міжнародне науково-освітнє співтовариство;

– пошук рівноваги між масовою фундаментальною та елітарною освітою, з одного боку, та вузькою спеціалізацією і професіональною досконалістю, з іншого.

Головною метою Програми дій є входження національної системи освіти і науки в європейський простір та реалізація постійного навчання впродовж життя; мотивоване залучення студентів до навчання; сприяння привабливості та конкурентоспроможності Європейського простору вищої освіти і науки для інших регіонів світу.

Для реалізації засад БП в Україні необхідно:

– удосконалити двоступеневу структуру вищої освіти;

– прийняти прозорі та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій;

– врахувати європейську практику організації акредитації та контролю якості освіти;

– підтримувати і розвивати європейські стандарти якості;

– ліквідувати перепони для мобільності студентів, викладачів і дослідників;
– запровадити сучасні підходи інтеграції вищої освіти і науки у справі підготовки магістрів та аспірантів;

– забезпечити подальший розвиток автономності та самоврядування у системі вищої освіти та науки.

Думаю, що новий уряд проведе реформу державної служби України, але не певен, що викладачі та науковці потраплять до лав державних службовців. І чи потрібно це, якщо вчителів, викладачів, вчених, медичних працівників забезпечити достойною зарплатою та пенсіями?
04.02.2005 10:35
Запитання 38. Автор Оксана Анатольевна / xelur@gala.net
Разделяете ли Вы точку зрения Ваших сторонников по поводу возможности назначения Вас на пост министра образования и науки? Ваша принципиальная позиция в недавних событиях кажется нам приемлемой и конструктивной


27.01.2005 14:25
Ні, шановна Оксана Анатоліївна, не поділяю. 15 років тому на посаді Заступника Голови Ради Міністрів УРСР (віце-прем’єр-міністра України) з гуманітарних питань я у певній мірі відповідав за діяльність подібних двох міністерств – освіти і вищої освіти. Але я не підходжу на посаду міністра освіти та науки. Я – науковець, а у цьому міністерстві головне – освіта, навіть, точніше – середня освіта.

В міру своєї компетенції я завжди служив і продовжую служити Україні, і, не прийміть за красиві слова, бачу у цьому своє найвище покликання. Якщо новій владі знадобляться мої знання та досвід – з задоволенням допоможу.
04.02.2005 10:36
Запитання 39. Автор Олена
Должны ли , по Вашему мнению, оставить свои посты ректоры и проректоры, которые заставляли преподавателей и студентов полгода ходить на митинги "за единого"? Кто ответит за недоданные и недополученные знания студентов?


27.01.2005 14:34
З цього приводу у мене виникають альтернативні відповіді: перша – “так”, якщо вони робили це свідомо і заради досягнення більш високих обіцяних посад. І друга – “ні”, якщо це вони робили під тиском тієї влади (а тиск таки був, і деякі ректори позбулися свого місця за неслухняність чи недостатню активність). Не думаю, що у цьому питанні слід махати шаблею. Більшість ректорів (особливо на півдні та сході України) просто змушені були агітувати за „єдиного” під загрозою звільнення чи інших репресій. Ректор, як і керівник будь-якої іншої установи (можливо, за винятком установ НАН України) є людиною, надзвичайно залежною від відносин з владою. Тому, думаю, що у відставку (і то, за особистим бажанням!) слід подати лише найбільш одіозним фігурам, які, намагаючись догодити режиму, бігли, що називається „попереду паровоза”. Такі особи є добре відомі своєю активністю. Набагато краще буде, якщо нова система влади в принципі виключить можливості подібного роду явищ у майбутньому. До речі про студентів. Якщо вони є передовим загоном нашого суспільства, то мають зрозуміти, що наразі настав їхній зоряний час, коли вони можуть активно включитися в процес перетворення нашої держави у справжню європейську країну. Заради цього їм потрібно не тільки в аудиторіях, але і самостійно отримувати знання, що є також і запорукою приєднання нашої освіти до Болонського процесу.
04.02.2005 10:37
Запитання 40. Автор Галета Віктор Петрович,секретар Прилуцької міської ради / pladm@pl.cg.ukrtel.net
Шановний Сергію Васильовичу!Однією із численних проблем, до якої вкрай необхідно докласти зусиль новій владі,є відтік інтелектуальної еліти за кордон.Які першочергові та конкретні кроки, на Ваш погляд.необхідно зробити вже зараз, щоб зупинити цей процес? Наскільки, з Вашої точки зору, ці тенденції загрозливі для України загалом, адже регіони вже потерпають від висококваліфікованого та порядного кадрового "голодування". Дякую


27.01.2005 14:37
Відповідь на це питання не може бути однозначним. Взагалі то, міграція вчених – об’єктивний процес, притаманний будь-якій країні світу, і вона підтримується Болонським процесом. Але від’їзд вчених за кордон, особливо у найбільш продуктивному для науки віці та тих, які є ядром наукових шкіл та напрямів, є вкрай болючим для нас. Ми втрачаємо вчених для своєї країни, але вони не втрачаються для світової науки. Більше того, наші науковці, які часто не мають можливостей для повноцінної праці у себе в країні, працюючи за кордоном, долучаються до найпередовіших наукових розробок, методів, технологій тощо. Проблема ж полягає у тому, що оцінивши умови праці, технічну оснащеність та й рівень заробітних плат у закордонних наукових установах, наші співвітчизники не поспішають повертатися на Батьківщину. Тому, спосіб вирішення проблеми очевидний: необхідно в Україні створювати для науковців умови, які б хоч трохи нагадували західні. Тоді й масова міграція наукових кадрів перестане бути проблемою. І ми вже маємо певні успіхи, коли заохочуємо молодих вчених, створюємо їм кращі умови для роботи, і вони чи повертаються із-за кордону назад до своїх установ, чи їдуть лише у короткі відрядження.
04.02.2005 10:33
Запитання 41. Автор Зінаїда т.
Шановний Сергію Васильовичу,
дозвольте Вас запитати, чому в період президентських перегонів Ваша позиція була нечіткою. Адже Ви видатний вчений, а не якийсь-там неадекватно діючий Роман Козак та їм подібні. А Ви так само повторювали тезу, що переможете в президентських вибрах, хоча й знали, що це -гра слів. Для чого Ви це робили. Треба було чітко визначитись, з ким Ви. Це не додало Вам честі. Вибачте
З повагою Зінаїда Т., науковець


27.01.2005 14:46
Кожен має право на свою точку зору, і я думаю, що Ви помиляєтесь. Моя позиція під час виборів Президента України була чіткою. На першому етапі я боровся за свою кандидатуру, на другому і третьому – за В.Ющенка. Навіть перед першим туром, виступаючи на 5 каналі телебачення і, зрозуміло, агітуючи за себе, я сказав. що у другому турі (ніхто не передбачав тоді третього) буду голосувати за Ющенка (що не зовсім коректно для кандидата). Більше того, зараз вже можна відкрити невеликий секрет, що я пропонував свої послуги штабу Віктора Андрійовича до початку виборчих перегонів, але не одержав ніякої відповіді і тільки тоді вирішив зареєструвався кандидатом на пост Президента (це моє конституційне право, і я вважав і продовжую вважати, що був достойним кандидатом). Пропозиція стати одним із його довірених осіб надійшла до мене вже тоді, коли я зареєструвався і вніс заставу. Але я все одно зустрівся з Віктором Андрійовичем, розповів про мої плани на вибори, і отримав його повне розуміння.

Можливо, Вам відоме моє критичне ставлення до діяльності колишнього Президента, яке я неодноразово висловлював публічно, зокрема, під час виборів 1999 та 2002 років і у 2001 році під час діяльності Форуму Національного Порятунку, де я був єдиним безпартійним членом-засновником Ради Форуму. Так от, навіть під час першого етапу виборчої кампанії 2004 року, коли я агітував за себе, я виступав як представник опозиції проти існувавшого режиму, фактично підтримуючи кандидатуру В.Ющенка. Подібна ситуація була і під час моїх теледебатів з Наталією Вітренко, коли я спростовував її абсурдне звинувачення В.Ющенка та О.Мороза як “агентів світового капіталу”.
04.02.2005 10:34
Запитання 42. Автор Николаева (в прошлом сотрудник УААН) / an@rest-ital.com.ua
Уважаемый Сергей Васильевич! Весь народ Украины ждет перемен после таких длительных президентских выборов, и в первую очередь наверное представители науки, образования и медицины (младшие и старшие научные сотрудники, учителя, преподаватели Вузов, врачи и медперсонал), а также сотрудники всех отделов, в том числе и бухгалтерии (так называемого обслуживающего персонала). Хотелось бы знать будут ли наши уважаемые академики спускаться на землю в вопросах повышения заработной платы этой нищенски оплачиваемой категории, после того как, указом президента была установлена пожизненная выплата академикам и членкорам? Заранее благодарна за ответ и понимание проблем не только высшего состава науки, а и тех кто просто делает свою работу.


27.01.2005 14:50
Дивіться також відповідь 23.

Згоден з Вами, що після років стагнації, кожен громадянин нашої країни чекає змін на краще. І я так саме, хоча добре розумію, що корені корупції, несправедливості, конфлікту інтересів (“використовуй свій службовий стан на свою користь”), нехтування загальнодержавними інтересами вже сидять глибоко у суспільстві і свідомості людей, і тому для змін потрібен час та кропітка робота – і робота у правильному напряму!

Тепер стосовно зарплат. Без усякого сумніву вважаю, що саме працівникам освіти, науки і медицини треба підвищити зарплати, зробивши їх вищими за середні по країні. Що ж до науки. Очевидно, що нові знання, які з’являються внаслідок наукової діяльності, є результатом праці не тільки наукових співробітників, але й усього допоміжного персоналу (зрозуміло, що вклад кожного у спільну працю є різним), і тому зарплати мають бути адекватними. Я погоджуюсь з Вами, що зарплата усього допоміжного персоналу, зокрема бухгалтерів (саме їх Ви згадали), є низькою, і її треба підвищувати. В той же час відмічу, що ще недавно, у нас усіх в науці була жебрацька зарплата. Коли я був переобраний директором Інституту у 1998 році, моя зарплата була 299 грн. Зараз у бухгалтера зарплата біля 370 грн, але це вже справа дирекції Інституту встановити відповідні доплати та премії (якщо на них заслуговують). Таким чином наші працівники бухгалтерії можуть отримувати щонайменше 620 грн.

Я не знаю про який указ колишнього президента йдеться, але добре відомо, що незалежно від місця роботи члени державних академій (академіки та член-кори) отримували пожиттєву плату за звання ще з 30-х років минулого століття. Тобто ще з тих часів, коли зарплата вчених по-справжньому була чи не найвищою по країні.
04.02.2005 10:35
Запитання 43. Автор Віталій Корж, Президент компанії "Глобал Юкрейн" / rvk@gu.net
Вельмишановний Сергію Васильовичу!
Враховуючи Ваш величезний практичний досвіт та неосяжні теоретичні знання, чи маєте наміри брати участь в роботі Уряду Народної Довіри?


27.01.2005 15:42
Шановний пане Віталію! На додаток до відповіді 38 скажу, що я добре знаю і нового Президента України, і кандидата на пост Прем’єр-міністра. Я глибоко шаную їхній розум і людські якості. І тому у мене немає ніяких власних застережень (які були при колишньому Президентові) до співпраці з новим керівництвом країни. У якому форматі? Час покаже.
04.02.2005 10:36

Трудно дышать в метро? Проверенный выбор - игра на деньги в казино вулкан